1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду





У Х В А Л А

2 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 200/7261/13

Провадження № 14-733звц19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Лященко Н.П.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

7 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме у зв`язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом. Посилаючись на зазначену підставу, просив передати справу до Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Верховного суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року заяву передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року за виключними обставинами, заявник посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 6 грудня 2018 року у справі "Аграчова та інші проти України", до якої було залучено заяву № 3058/18 "Заїченко проти України".

Під час перевірки зазначеної заяви відповідно до статті 426, частини 2 статті 427 ЦПК України судом встановлено наступне.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень:

1 ) Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2011 року, ухваленим у справі № 200/7261/13 за позовом ОСОБА_1 до Держави України про відшкодування шкоди, стягнуто з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 17 500,00 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 27 вересня 2012 року.

2) Оскільки рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2011 року виконано не було, у 2012 році ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю відповідачів.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 20 000 грн завданої моральної шкоди.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 квітня 2019 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року залишено без змін. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи з тих підстав, що вона містить виключну правову проблему, на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено.

3) У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Державної казначейської служби України у зв`язку з невиконанням рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року у справі № 200/7261/13, яким визнано наявність боргу за попереднім рішенням суду у розмірі 17 500 грн та стягненуто на його користь 20 000 грн. Просив суд зобовʼязати керівника Державної казначейської служби України виконати зазначене судове рішення.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, провадження у справі за цією скаргою закрито у зв`язку із тим, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2019 року скасувати, посилаючись на те, що судами порушено правила предметної юрисдикції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року справу передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою від 7 жовтня 2019 року справу прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

4) У 2019 році ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Державної казначейської служби України у зв`язку з невиконанням рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року у справі № 200/7261/13. Просив суд зобовʼязати керівника Державної казначейської служби України виконати зазначене судове рішення.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року, скаргу задоволено. Зобов`язано керівника Державної казначейської служби України виконати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року у справі № 200/7261/13.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 200/7261/13.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою відмовлено.

Касаційний розгляд справи за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року не завершено.

7 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із цією заявою про перегляд ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року, якою відкрито касаційне провадження у справі № 200/7261/13 за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року.

Підстави для перегляду ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року за виключними обставинами (пункт 2 частини третьої статті 423 ЦПК України), заявник обґрунтовує наявністю рішення ЄСПЛ від 6 грудня 2018 року у справі "Аграчова та інші проти України", до якої було залучено заяву № 3058/18 "Заїченко проти України".

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за виключними обставинами. Підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.

Згідно з інформацією, розміщеною в системі "Законодавство України" на офіційному вебсайті Верховної Ради України, 6 грудня 2018 року ЄСПЛ ухвалено рішення у справі "Аграчова та інші проти України". Цим рішенням обʼєднано заяви, подані у різні дати, зазначені у переліку в додатку, до Суду проти України. Згідно із цим додатком до переліку заяв зі скаргами за пунктом 1статті 6 та статтею 13Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту) включено заяву ОСОБА_1 від 29 грудня 2017 року 5830/18. Постановлено, що упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам визначені у рішенні ЄСПЛ суми, присуджені в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і судових та інших витрат, зокрема, ОСОБА_1 - 1200 євро.

Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 27 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали таких недоліків. У заяві необхідно обґрунтувати вимоги про перегляд ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року за виключними обставинами з посиланням на відповідні докази, що підтверджують наявність таких обставин у цій справі; зазначити дату коли заявникові стало відомо про набуття рішенням ЄСПЛстатусу остаточного; надати докази, що підтверджують наявність виключних обставин для перегляду саме ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року; надати клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні заявника.

Крім того, в ухвалі вказано, що в разі пропуску строку, встановленого пунктом 5 частини першої статті 424 ЦПК України, заявнику необхідно надати відповідне клопотання, передбачене пунктом 6 частини третьої статті 426 ЦПК України, із зазначенням причин його пропуску відповідно до статті 127 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту