П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/740/18
Провадження № 11-557заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
позивача ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (судді Анцупова Т. О., Гриців М. І., Коваленко Н. В., Кравчук В. М., Стародуб О. П.) у справі № 9901/740/18 за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (правонаступник Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія)) про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до КДКП, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 04 липня 2018 року № 301дп-18 "Про накладення дисциплінарного стягнення щодо заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 та прокурора цієї ж прокуратури ОСОБА_2 " в частині накладення на заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів прокуратури.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем без повного та всебічного дослідження обставин справи, незважаючи на відсутність відомостей, які "поза всяким розумним сумнівом" доводять його вину.
3. Позивач указав, що висновки КДКП щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності були зроблені виключно внаслідок вибіркового вивчення лише окремих матеріалів кримінального провадження щодо нього. При цьому показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та підозрюваного (наразі вже обвинуваченого) ОСОБА_2 не є доказами ані для цілей кримінального судочинства, ані тим більше для цілей адміністративного судочинства чи дисциплінарного провадження.
4. На думку позивача, під час здійснення щодо нього дисциплінарного провадження він був обмежений у можливості в повній мірі обґрунтувати вчинення щодо нього провокації злочину, оскільки був позбавлений Комісією можливості взяти участь в її засіданні, на якому було прийнято оскаржуване рішення.
5. ОСОБА_1 також зазначив, що під час прийняття рішення в дисциплінарному провадженні щодо нього відповідач без належної аргументації відійшов від власних стандартів та практики розгляду справ зі схожими фактичними обставинами, чим порушив принципи недискримінації та неупередженості.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 25 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
7. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з висновками КДКП щодо встановлення факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку (одноразового грубого порушення правил прокурорської етики), а отже, і наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 6 частини першої статті 43 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1697-VII), оскільки під час досудового розслідування в межах кримінального провадження № 42017000000003519, зокрема даними розсекречених негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НРСД), та під час службового розслідування (перевірки) встановлено, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 як представником (посередником) ОСОБА_4 упродовж листопада - грудня 2017 року відбулися зустрічі та розмови стосовно вирішення питання про можливість відшкодування останньою потерпілій у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_5 матеріальних збитків та непритягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. ОСОБА_1, який не здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12016080140006001, упродовж листопада - грудня 2017 року обговорював перебіг цього провадження з ОСОБА_5, що підтверджується скрін-шотами переписки між нею та ОСОБА_1 у програмі "Viber", а відтак спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відбулось поза межами службових відносин та з використанням службового становища з боку позивача.
8. При цьому за висновком суду першої інстанції, приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, Комісія врахувала характер діяння, зокрема те, що вчинені ОСОБА_1 дії викликали негативний суспільний резонанс, що підтверджується відповідними публікаціями в засобах масової інформації, а також правильно застосовувала до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів прокуратури.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
9. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що на порушення вимог статті 47 Закону № 1697-VII суд першої інстанції не виявив порушення КДКП права позивача на захист й участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у виді звільнення з органів прокуратури. Позивач звертає увагу, що повідомлення про час та місце проведення засідання відповідач надіслав йому за дев`ять днів до дня його проведення (було здано у відділення поштового зв`язку 25 червня 2018 року), що не узгоджується з положеннями частини першої статті 47 Закону № 1697-VII, та одержано ним 05 липня 2018 року за місцем роботи, тобто на наступний день після засідання КДКП. На думку скаржника, він був позбавлений права не просто надати пояснення, а права на захист, права взяти активну участь у засіданні Комісії, заявляти клопотання, подавати докази, скористатися правничою допомогою шляхом залучення представника, тобто доводити свою невинуватість на засадах змагальності.
10. ОСОБА_1 також указав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині того, що гарантована статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи у кримінально-правовому сенсі, а відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження. На думку позивача, ці висновки суперечать статті 3, частині п`ятій статті 47 Закону № 1697-VII та пунктам 7, 118 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (далі - Положення), відповідно до яких одним із принципів роботи Комісії є презумпція невинуватості.
11. Крім цього, ОСОБА_1 зазначив, що суд першої інстанції, розглянувши 25 квітня 2019 року справу за його відсутності, порушив право позивача на захист та принцип змагальності, оскільки він планував заявити клопотання про допит як свідка члена Комісії ОСОБА_6, який склав висновок про відсутність у діях позивача дисциплінарного проступку. До того ж позивач не направляв заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового засідання, а приїхати вчасно не зміг з незалежних від нього причин.
12. На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Рух апеляційної скарги
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 серпня 2019 року поновила ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказане судове рішення, а ухвалою від 18 вересня 2019 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні.
Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги
14. 19 вересня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду від КДКП надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. На думку КДКП, при обранні ОСОБА_1 виду дисциплінарного стягнення Комісія врахувала характер проступку, його наслідки, особу прокурора й ступінь його вини та інші обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
15. Позивач у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
16. Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
17. ОСОБА_1 з жовтня 2002 року працює в органах прокуратури. З 15 грудня 2015 року (наказ прокурора Запорізької області від 15 грудня 2015 року № 696к) позивач обіймає посаду заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області.
18. 23 лютого 2018 року до КДКП надійшла дисциплінарна скарга Прокуратури Запорізької області про вчинення заступником керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
19. Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження вказана дисциплінарна скарга розподілена члену Комісії ОСОБА_6, який 27 лютого 2018 року прийняв рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 11/2/4-314дс-65дп-18 щодо ОСОБА_1 .
20. У подальшому, 15 березня 2018 року, до КДКП надійшла аналогічна дисциплінарна скарга з Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.
21. Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження зазначену вище дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії ОСОБА_6, який 16 березня 2018 року прийняв рішення про відкриття щодо прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного провадження, якому присвоєно № 11/2/4-415дс-78дп-18.
22. Рішенням КДКП від 21 березня 2018 року за № 119дп-18 дисциплінарні провадження № 11/2/4-314дс-65дп-18 та № 11/2/4-415дс-78дп-18 об`єднано в одне провадження, якому присвоєно № 11/2/4-314дс-65дп-18.
23. У зазначених дисциплінарних скаргах їх автори зазначали, що заступник керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1. та прокурор цієї ж прокуратури ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою, вимагали і отримали неправомірну вигоду за прийняття рішення в кримінальному провадженні № 12016080140006001 про непритягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.
24. Зокрема, у дисциплінарних скаргах зазначається, що для цього ОСОБА_2 вступив у позаслужбові стосунки з підозрюваною ОСОБА_4 за посередництва її знайомого ОСОБА_3, з яким прокурори обговорювали питання про передачу їм неправомірної вигоди в розмірі 1500 доларів США за те, що ОСОБА_4 не буде притягнута до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України), і подальше закриття провадження в цій справі.
25. 13 грудня 2017 року близько 16 год ОСОБА_2 за попередньою змовою зі своїм керівником ОСОБА_1 у приміщенні свого службового кабінету під час розмови з ОСОБА_3 показав останньому на робочому комп`ютері повідомлення про підозру ОСОБА_4 та при цьому повідомив про його вручення останній у разі, якщо ОСОБА_4 до 22 грудня 2018 року не відшкодує потерпілій ОСОБА_5 завдані матеріальні збитки. Водночас ОСОБА_2 наголосив на необхідності надати неправомірну вигоду у розмірі 1500 доларів США за непритягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та подальше закриття цього кримінального провадження.
26. 20 грудня 2017 року близько 14 год 50 хв ОСОБА_1 у приміщенні свого службового кабінету, отримавши від ОСОБА_3 розписки потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування завданої їй шкоди, повідомив ОСОБА_3 про необхідність надання прокурору ОСОБА_2 неправомірної вигоди у сумі 1500 доларів США.
27. Того ж дня близько 15 год на сходах четвертого поверху Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 . отримав від ОСОБА_3 для себе та ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 1500 доларів США.
28. Після того як ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду, його та ОСОБА_1 затримали слідчі Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.
29. На думку скаржників, прокурори ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора, підривають авторитет органів прокуратури і викликають сумнів у об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
30. У дисциплінарних скаргах також зазначено, що протоколами оглядів матеріалів, які здобуто під час проведення НСРД у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003519 за частиною третьою статті 368 КК України, підтверджується факт позаслужбових стосунків заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 з підозрюваною у кримінальному провадженні № 12016080140006001 ОСОБА_4 і ОСОБА_3, що виразилося в обговоренні питання щодо отримання неправомірної вигоди в розмірі 1500 доларів США за її непритягнення до кримінальної відповідальності та подальше закриття кримінального провадження.
31. Вказані обставини, на думку скаржників, свідчать про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 19, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (далі - Кодекс професійної етики).
32. 23 квітня 2018 року за результатами перевірки дисциплінарних скарг член КДКП ОСОБА_6 склав висновок про відсутність у діях прокурора ОСОБА_1 ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості) і пунктом 6 (систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.
33. Разом із цим Комісія дійшла висновку, що в діях прокурора ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, - одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
34. КДКП рішенням від 04 липня 2018 року № 301дп-18 за результатами розгляду висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-770дс-164дп-18 притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності та наклала на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
35. Вказане рішення мотивоване тим, що заступник керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 разом зі своїм підлеглим - прокурором цієї ж прокуратури ОСОБА_2, діючи умисно, з метою особистого протиправного збагачення, з корисливих мотивів, упродовж листопада - грудня 2017 року вступили у позаслужбові стосунки із ОСОБА_3, що проявилися у вимаганні від останнього як посередника неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США за непритягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12016080140006001, що викликало негативний суспільний резонанс.
36. Обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього проступку, Комісія послалася на такі документи:
- висновок про результати службової перевірки стосовно прокурорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) від 11 листопада 2016 року № 12016080140006001;
- копію постанови про призначення прокурора у кримінальному провадженні;
- копію витягу з ЄРДР від 06 листопада 2017 року № 42017000000003519;
- копію протоколу про прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 06 листопада 2017 року;
- копію протоколу огляду місця події від 20 грудня 2017 року - приміщення Мелітопольської місцевої прокуратури;
- копію протоколів допиту свідків ОСОБА_4 від 06 листопада 2018 року, ОСОБА_3 від 08 грудня 2017 року, ОСОБА_5 від 20 грудня 2017 року, ОСОБА_4 від 20 грудня 2017 року, ОСОБА_3 від 20 грудня 2017 року;
- копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 19 квітня 2018 року;
- копію протоколу огляду відеозапису зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що мала місце 16 листопада 2017 року;
- копію протоколу огляду відеозапису зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що мала місце 20 листопада 2017 року;
- копію протоколу огляду відеозапису зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що мала місце 20 листопада 2017 року;
- копію протоколу огляду відеозапису зустрічі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ;
- копію протоколу огляду відеозапису зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що мала місце 22 листопада 2017 року;
- копію протоколу огляду відеозапису зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що мала місце 13 грудня 2017 року;
- копію протоколу огляду відеозапису зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що мала місце 14 грудня 2017 року;
- копію протоколу огляду відеозапису зустрічі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що мала місце 18 грудня 2017 року;
- копію протоколу огляду відеозапису зустрічі ОСОБА_3 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що мала місце 20 грудня 2017 року;
- роздруківки повідомлень інтернет-видань з приводу затримання заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури та процесуального керівника.
37. Вважаючи рішення Комісії від 04 липня 2018 року № 301дп-18 протиправним, позивач оскаржив його до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
38. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
39. Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
40. Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом № 1697-VII.
41. На підставі частини першої статті 44 вказаного Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дисциплінарне провадження здійснюється КДКП.
42. Відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
Ця процедура передбачає: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.
43. Частинами четвертою та десятою статті 46 Закону № 1697-VII визначено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки.
Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.
44. Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання КДКП має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
45. Згідно із частиною третьою цієї статті висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з`явився на засідання повторно. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає Комісія.
46. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб (частина п`ята статті 47 Закону № 1697-VII).
47. Згідно із частиною першою статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
48. Частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII передбачено, що на прокурора можуть бути накладені такі види дисциплінарних стягнень: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.
49. За результатами дисциплінарного провадження КДКП може прийняти рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора), у разі якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення (пункт 1 частини четвертої статті 49 Закону № 1697-VII).
50. Відповідно до частини третьої статті 48 указаного Закону при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
51. Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення (частина перша статті 50 Закону № 1697-VII).