ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/28/19
Провадження № 11-782заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2019 року (судді Шарапа В. М., Бевзенко В. М., Данилевич Н. А., Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними дій (рішення) та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВККС, у якому з урахуванням уточнень просив:
- визнати протиправними дії (рішення) ВККС від 25 жовтня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 у допуску до складення кваліфікаційного іспиту в межах процедури добору на посаду судді місцевого суду, оголошеного ВККС 3 квітня 2017 року, за результатами відбіркового іспиту;
- зобов`язати ВККС вчинити дії щодо допуску ОСОБА_1 до кваліфікаційного іспиту та надати йому можливість скласти кваліфікаційний іспит у межах процедури добору на посаду судді місцевого суду, оголошеного ВККС 3 квітня 2017 року.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувана відмова відповідача є протиправною, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства та свідчить про те, що ВККС вийшла за межі наданих їй повноважень.
Зокрема, позивач зазначає, що рішенням ВККС від 12 листопада 2012 року
№ 1598/пп-12 його визнано кандидатом на посаду судді вперше, який не склав іспит, та таким, що за результатами іспиту набрав 58,5 бала. У зв`язку з цим позивач вважає, що 12 листопада 2012 року набув право на повторне складення кваліфікаційного іспиту відповідно до чинного на той час Закону України від 7 липня 2010 року
№ 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI). Наголошує, що за нормами чинного на цей час Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) ВККС завершує процедури кваліфікаційного оцінювання, розпочаті до набрання ним чинності, за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання. ОСОБА_1 вказує, що на нього не поширюється обмеження щодо строків чинності результатів кваліфікаційного іспиту, оскільки ці результати не були затверджені. Посилається на порушення принципу правової визначеності з огляду на прийняте щодо нього відповідачем рішення про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 11 липня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що Комісія не допустила порушень норм права, відмовивши позивачу в допуску до складення кваліфікаційного іспиту як особі, яка має право бути допущеною до складення іспиту повторно, оскільки звернення позивача до Комісії із заявою про допуск до складення кваліфікаційного повторного іспиту відбулося вже за межами строку дійсності результатів кваліфікаційного іспиту, складаного позивачем вперше у вересні 2012 року.
Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про задоволення його позовних вимог.
Позивач вважає, що суд неповно розглянув його позовні вимоги та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також зазначає, що суд неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для вирішення спору. Наголошує, що суд першої інстанції не дослідив неправомірне застосування Комісією щодо нього частини шостої статті 78 Закону № 1402-VIIІ.
У відзиві на апеляційну скаргу Комісія просить залишити її без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2019 року - без змін. Наводить доводи про те, що ВККС не допустила порушень норм права, ухваливши рішення про недопуск ОСОБА_1 доскладення кваліфікаційного іспиту повторно, в межахдоборукандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 3 квітня 2017 року № 28/зп-17.
Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, аргументи відзиву представника ВККС та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення й не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати.
Як установив суд першої інстанції, 28 березня 2012 року ВККС своїм рішенням № 16/пп-12 оголосила про проведення добору кандидатів на посаду судді вперше з урахуванням прогнозованої кількості в 724 вакантні посади суддів у місцевих судах загальної юрисдикції.
Рішенням ВККС від 12 листопада 2012 року визначено, що 60 балів є достатньою кількістю балів для визнання кандидатів на посаду судді вперше такими, які успішно склали кваліфікаційний іспит.
12 липня 2012 року рішенням ВККС № 1598/пп-12 затверджено результати кваліфікаційного іспиту, складеного 11, 19 та 20 вересня 2012 року під час процедури добору, оголошеного рішенням ВККС від 28 березня 2012 року № 16/пп-12, та визначено, що ОСОБА_1 набрав 58,5 бала, у зв`язку з чим його визнано таким, що не склав кваліфікаційний іспит.
3 квітня 2017 року Комісія рішенням № 28/зп-17 оголосила про проведення добору кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду.
8 жовтня 2018 року на підставі рішення № 220/зп-18 Комісія оголосила про складання кваліфікаційного іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного ВККС 3 квітня 2017 року.
19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про допуск його до повторного складення кваліфікаційного іспиту.
Розглянувши подані позивачем документи, Комісія дійшла висновку про відмову йому у допуску до складення кваліфікаційного повторного іспиту з огляду на те, що результати кваліфікаційного іспиту, складеного ним у вересні 2012 року, станом на день звернення (19 жовтня 2018 року) вже є недійсними, про що прийняла спірне рішення від 25 жовтня 2018 року № 520/дс-18.
Не погодившись із вказаним рішенням Комісії, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб`єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок призначення на посаду судді вперше (в редакції, чинній на час складання позивачем кваліфікаційного іспиту в межах оголошеного добору рішенням ВККС від 28 березня 2012 року №16/пп-12) був передбачений Законом № 2453-VI.
30 вересня 2016 року набрали чинності закони України від 2 червня 2016 року
№ 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та
№ 1402-VIII.
Таким чином, з 30 вересня 2016 року організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, порядок зайняття посади судді, вимоги до кандидатів на посаду судді, порядок проведення добору кандидатів на посаду судді (проходження особами, допущеними до добору, відбіркового іспиту, проведення ВККС щодо осіб спеціальної перевірки, проходження спеціальної підготовки та складання кваліфікаційного іспиту) визначені Законом № 1402-VIII.
Порядок добору та призначення на посаду судді визначено статтею 70 Закону
№ 1402-VIII. Так, добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії:
1) рішення ВККС про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів;
2) розміщення ВККС на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді.
В оголошенні має бути зазначено кінцевий термін подання документів до ВККС, що не може бути меншим ніж 30 днів із дати розміщення оголошення, а також прогнозована кількість вакантних посад суддів на наступний рік;
3) подання особами, які виявили намір стати суддею, до ВККС відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону;
4) здійснення ВККС перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів;