ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 462/3998/19
провадження № 51-85км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Бородія В.М., Ковтуновича М.І.,
за участю:
секретаря
судового засідання Фунікової О. В.,
прокурора Єременка М. В.,
захисника Товянського В. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Беня Богдана Зіновійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 31 липня 2019 року про застосування примусових заходів медичного характеру та ухвалу Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, не судимого,
до якого застосовано примусові заходи медичного характеру за вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі -КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 31 липня 2019 року застосовано до ОСОБА_1 заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.
Судом встановлено, що 28 квітня 2019 року, ОСОБА_1, який страждав хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії, безперервного типу перебігу з дефектом в емоційно-вольовій сфері і не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, перебуваючи на перехресті вул. Городоцької-Виговського у м. Львові, маючи при собі пістолет, який згідно висновку судово-балістичної експертизи від 27 травня 2019 року № 5/186 є пневматичним газобалонним пістолетом калібру 4,5 мм /.177/ мод. "Beretta Elite II" № НОМЕР_1 промислового виробництва, вчинив напад на ОСОБА_2, здійснивши декілька пострілів в тіло та обличчя потерпілого, чим заподіяв йому згідно висновку судово-медичної експертизи від 02 травня 2019 року №315 року легкі тілесні ушкодження, при цьому вимагав віддати йому грошові кошти, після чого, нічим не заволодівши, з місця події втік.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 31 липня 2019 року залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просив скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження.
Посилався на те, що експертизу проведено не у належній експертній установі, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону, та у висновку експертизи відсутня мотивація щодо необхідності госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Також, звертає увагу, що відповідно до висновку судово-балістичної експертизи, кулька, яка знайдена на місці події і надана для дослідження, не могла бути вистрілена з пістолета "Beretta Elite II", що спростовує будь-яку суспільну небезпеку ОСОБА_1 .
Вважає, що судами поза розумним сумнівом не доведено, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбачене Особливою частиною КК.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник просив задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених в ній.
Прокурор вважав, що судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Виходячи зі змісту вимог ст. 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що суспільно небезпечне діяння було вчинено особою, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для кримінально-правової оцінки діяння: як об`єктивні, так і суб`єктивні його ознаки. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Місцевий суд, на думку колегії суддів, дотримався вищевикладених вимог та належним чином обґрунтував висновки про вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
Щодо доводів сторони захисту стосовно проведення судово-психіатричної експертизи у неналежній установі, Суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону "Про судову експертизу" виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.