Постанова
Іменем України
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 607/15490/19
провадження № 61-21435св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Верховна Рада України, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2019 року у складі судді Ромазан В. В. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Ткач З. Є., Міщій О. Я., Шевчук Г. М.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Верховної Ради України, Державної казначейської служби про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями Верховної Ради України.
Позов мотивовано тим, що Указом Президента України "Про призначення суддів" №622/2008 від 07 липня 2008 року ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років на посаду судді Бережанського районного суду Тернопільської області. Він належить до категорії суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, оскільки з часу набрання законної сили Законом № 1402 і по цей час кваліфікаційне оцінювання щодо нього не завершене, внаслідок чого він уже більше двох років перебуває у юридично не визначеному становищі, в частині перебування на посаді судді згідно з вказаним законом. Вважає, що за період з 01 січня 2014 року по 30 листопада 2018 року він мав право на одержання суддівської винагороди в розмірі 2 593 332 грн 15 коп., 102 636 грн допомоги на оздоровлення, натомість ним було одержано за вказаний період 1 178 066 грн 41 коп. суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення. Внаслідок прийняття Верховною Радою України незаконних, які визнані такими, що не відповідають Основному Закону України рішень (нормативно-правових актів), його позбавили майна, на отримання якого він мав право розраховувати.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України 1 517 901 грн 74 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок прийняття Верховною Радою України незаконних рішень, якими було обмежено право на отримання ним суддівської винагороди та які були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України у справі № 11-р/2018 від 04 грудня 2018 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 02 липня 2019 року відмовлено у відкриті провадження у вказаній справі, з підстав передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір, який виник між сторонами у справі, стосується проходження позивачем публічної служби, до чого включається виплата йому суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, а спори, пов`язані з проходженням публічної служби, розглядаються за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2019 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки професійна діяльність суддів підпадає під визначення поняття публічної служби, то і спори щодо виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення є такими, що пов`язані з проходженням публічної служби, а тому на них поширюється юрисдикція адміністративного суду. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у цій справі публічно-правового спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ним у позовній заяві заявлено лише одну вимогу про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішення Верховної Ради України, відшкодування якої врегульовано нормами ЦК України. Жодної позовної заяви про вирішення публічно-правового спору, поняття якого закріплено у пункті 2 частині першій статті 4 КАС України, ним не заявлено, а тому подана позовна заява підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки він, як позивач, є фізичною особою. Крім того в ухвалах суду першої та апеляційної інстанцій не наведено мотивів (обґрунтування), яким чином може бути пред`явлено позов про проходження публічної служби до відповідача, з яким він не перебуває у відносинах публічної служби. Зазначає, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 757/70264/17-ц та у постанові від 05 червня 2019 року № 686/23445/17, на які посилалися суди першої та апеляційної інстанцій, на його думку, не застосовуються до цих правовідносин.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив Верховної Ради України, підписаний Головою Верховної Ради України Разумковим Д. О., на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому він просив залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Верховної Ради України, Державної казначейської служби про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями Верховної Ради України.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 02 липня 2019 року відмовлено у відкриті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2019 року залишено без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.