Постанова
Іменем України
26 березня 2020 року
м. Київ
справа № 608/2060/18-ц
провадження № 61-14999св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Джуринська сільська рада Чортківського району Тернопільської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2019 року в складі судді Квятковської Л. Й. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2019 року в складі колегії суддів: Щавурська Н. Б., Костів О. З., Хома М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - Джуринська сільська рада Чортківського району Тернопільської області, про скасування державного акта та вилучення земельної ділянки.
Позов ОСОБА_1 мотивував тим, що відповідно до договору дарування від 18 липня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Гресько О. Т., він прийняв в дар від ОСОБА_3 приміщення заготівельного пункту з господарською будівлею, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене нежитлове приміщення належало дарувальнику на підставі рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 липня 2001 року. Цим рішенням встановлено, що ОСОБА_3 набув право на вказане вище приміщення заготівельного пункту з господарською будівлею на підставі договору купівлі-продажу від 21 липня 1993 року, укладеного між останнім та коопзаготоб`єднанням Чортківської райспоживспілки Чортківської райСТ Тернопільської області.
Звертав увагу на те, що рішенням виконавчого комітету Джуринської сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 23 березня 2006 року № 15 йому було надано дозвіл на реконструкцію колишнього заготівельного пункту під магазин з житловими приміщеннями на АДРЕСА_1 .
05 листопада 2013 року йому було видано свідоцтво про право власності на магазин з вбудованими житловими приміщеннями на АДРЕСА_1 .
Вказував на те, що згідно з земельно-обліковими документами Джуринської сільської ради Чортківського району Тернопільської області за попереднім власником рахувалось 0,22 га земельної ділянки для обслуговування зазначеного вище нежитлового приміщення, яка не була вилучена на час звернення ним до суду з цим позовом, а тому, виділяючи відповідачу спірну земельну ділянку, Джуринська сільська рада Чортківського району Тернопільської області порушила його право на землю.
Вважає, що відповідач незаконно отримав у власність земельну ділянку площею 0,1823 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд
в АДРЕСА_1, оскільки в рішенні Джуринської сільської ради Чортківського району Тернопільської області
від 08 липня 2002 року № 16 взагалі відсутні відомості щодо передачі у власність
ОСОБА_2 земельної ділянки. Вказаним рішенням зазначається про передачу безоплатно земельних ділянок громадянам сільської ради площею до 2 га згідно з Земельним кодексом України (далі - ЗК України). Зазначене рішення не має жодних посилань на додатки до нього, та інформації про те, яким саме громадянам передаються земельні ділянки та в якому розмірі.
Посилаючись на наведене, позивач просив скасувати державний акт про право власності на землю від 05 вересня 2002 року серії ТР № 2219, виданий на ім`я
ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1823 га, розташовану в АДРЕСА_1; вилучити у ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 0,0377 га та передати її позивачу.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 лютого
2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що виданий відповідачу державний акт на право власності на земельну ділянку є перешкодою та порушує право його на володіння чи користування земельною ділянкою для обслуговування приміщення магазину. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_1 дізнався про приватизацію спірної земельної ділянки відповідачем ще у липні 2015 року, а тому, звернувшись до суду з цим позовом у жовтні 2018 року, позивач пропустив позовну давність, що також є підставою для відмови в задоволення його вимог.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2019 року змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення посилання суду на пропуск позивачем позовної давності. В решті рішення залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки останнім не доведено, що виданим відповідачу державним актом на право власності на земельну ділянку порушеного його право щодо земельної ділянки, яка належить йому на праві користування та використовується для обслуговування нежитлового приміщення.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції шляхом виключення висновків суду про пропуск позивачем позовної давності, оскільки відмова в задоволенні позову з підстав відсутності порушеного права із зазначенням додаткової підстави для відмови в задоволенні позову через пропуск позивачем позовної давності, не відповідає вимогам закону.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
У серпні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду
від 12 червня 2019 року, в якій просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що до попереднього власника нежитлового приміщення та відповідно до нього перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,22 га, оскільки саме така земельна ділянка рахувалась за об`єктом нерухомого майна, яке належить йому на праві власності та не була вилучена у встановленому законом порядку.
Звертає увагу на те, що суди не надали належної правової оцінки його доводам, що рішення сільської ради, яким відповідачу виділено земельну ділянку, не містить відомостей кому саме та в яких розмірах видавались земельні ділянки та не містить посилання на будь-які додатки. Судами взагалі не надана оцінка законності цього рішення.
Вважає, що будинок відповідача розташований на земельній ділянці площею 0,15 га, а тому видача йому земельної ділянки на підставі рішення сільської ради та подальша видача державного акта на земельну ділянку площею 0,1823 га є безпідставною.
У вересні 2019 року ОСОБА_2 надіслав засобами поштового зв`язку відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначає про безпідставність її доводів та правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що оспорюваним державним актом про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку права та інтереси позивача не порушено.
Такожвказує на те, що він є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею
0,1823 га (кадастровий номер 6125582900:02:001:2402), яка розташована на території Джуринської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. Право власності на земельну ділянку ним набуто на підставі рішення Джуринської сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 08 липня 2002 року № 16, в додатку до якого вказано перелік громадян, яким передано у власність відповідні земельні ділянки, що спростовує твердження позивача про те, що відповідач набув право власності на спірну земельну ділянку без достатньої правової підстави та те, що з рішення не вбачається кому саме надавались земельні ділянки.
Вважає безпідставними доводи касаційної скарги про те, що для обслуговування будівлі колишнього приміщення заготпункту з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 обліковувалась земельна ділянка загальною площею 0,22 га, оскільки така земельна ділянка не була сформована, як об`єкт цивільних прав, не встановлено її меж в натурі, їй не було присвоєно кадастровий номер, вона не перебувала у власності чи користуванні власників нежитлових приміщень, а тому до позивача не може перейти право власності або право користування на цю земельну ділянку, оскільки таке право не виникло у попередніх власників зазначеного вище нежитлового приміщення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2019 року, витребувано цивільну справу та надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
(далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону
№ 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2019 року підлягає розгляду Верховним Судом в порядку за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції чинній на час її подання, тобто до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення суду першої інстанції в незміненій частині та постанова апеляційного суду - без змін, оскільки зазначені вище судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 18 липня 2002 року ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_1 прийняв у дар приміщення заготівельного пункту з господарською будівлею, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Попередній власник ОСОБА_3 набув право власності на зазначене вище нежитлове приміщення за договором купівлі-продажу від 21 липня 1993 року, що підтверджується рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області
від 17 липня 2001 року.
Рішенням виконавчого комітету Джуринської сільської ради Тернопільської
області від 23 березня 2006 року № 15 ОСОБА_1 надано дозвіл на
реконструкцію колишнього заготівельного пункту, що розташований за адресою:
АДРЕСА_1 , під магазин з житловими приміщеннями та зобов`язано виготовити документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку.