Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 663/2256/17
провадження № 61-20958св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Приходько Л. А., Базіль Л. В., Бугрика В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29 жовтня 2001 року між нею та ОСОБА_2 укладений договір дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 7,25 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Херсонської області, який не відповідав намірам сторін договору, а також законодавству України. Сторонами договору було обумовлено продаж вказаної земельної ділянки в розстрочку на строк до 01 вересня 2017 року. ОСОБА_2 зобов`язався сплачувати їй щороку по 5000 грн, проте своїх зобов`язань не виконав, кошти не сплатив взагалі. Земельна ділянка залишалась у її користуванні, договір залишився у неї, також позивач сплачувала щорічні внески за земельну ділянку. Договір купівлі-продажу з розстрочкою сторони не уклали у зв`язку із мораторієм на продаж таких земель. Позивач посилалась на удаваність укладеного між сторонами договору.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати недійсним з моменту укладення договір дарування земельної ділянки від 29 жовтня 2001 року, посвідчений приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Вербовським В. М. та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 3109, а саме щодо земельної ділянки площею 7,25 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 11 березня 2019 року у складі судді Клімченка М. І. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав того, що оспорений договір дарування був неукладений, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка не була передана відповідачу та з 2001 року по теперішній час залишається у володінні ОСОБА_1 . Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що договір дарування земельної ділянки є удаваним правочином на підставі частини другої статті 58 ЦК України (у редакції Закону 1963 року).
Клопотання про застосування строків позовної давності судом не розглядалось через відмову в позові з інших підстав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу адвоката Сіхарулідзе Д. Г., поданою в інтересах ОСОБА_2, задоволено. Рішення Скадовського районного суду Херсонської області 11 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що продовження користування позивачем подарованою нею ОСОБА_2 земельною ділянкою не свідчить про неукладення договору дарування. Законом України "Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)" від 18 січня 2001 року установлено, що до врегулювання порядку реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай) Земельним кодексом Українивласники земельних часток (паїв) тимчасово не можуть укладати угоди щодо купівлі-продажу, дарування земельної частки (паю) або іншим способом відчужувати зазначені частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб. Тобто вказаним заборонено відчужувати тільки земельні частки (паї), право на які посвідчено сертифікатом. Отже, законодавчих обмежень щодо відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництво, право на які посвідчено державним актом на право власності на землю, на час укладення оспорюваного договору дарування, не існувало.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що Законом України "Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)" від 18 січня 2001 року заборонено будь- яким чином відчужувати земельні частки. Доказів на підтвердження передачі майна або користування земельною ділянкою відповідачем не надано. Оскільки порушення прав позивача відбулося восени 2017 року, то строки позовної давності не пропущено. Крім того, договір дарування є неукладеним з тих підстав, що відповідно до вимог частини другої статті 227 ЦК УРСР, договір не зареєстрований у Михайлівській сільській раді.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ХС-ХVІ-6-179, виданим 06 липня 1999 року Скадовською районною радою, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 179, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 7,25 га, розташована на території Михайлівської сільської ради, для сільськогосподарського використання.
29 жовтня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір дарування земельної ділянки. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Вербовським В. М. та зареєстровано у реєстрі за № 3109.
За умовами вказаного договору ОСОБА_1 (даритель) подарувала належну їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ХС-ХVІ-6-179, виданого 06 липня 1999 року Скадовською районною Радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 179, а ОСОБА_2 (обдарований) прийняв у дар земельну ділянку площею 7,25 га в межах згідно з планом (пункт 1 договору).
Пунктом 3.1 указаного договору визначено, що даритель подарувала, а обдарований прийняв у дар за цим договором земельну ділянку, вільну від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про яких в момент складання договору даритель чи обдарований не могли знати.
Відповідно до пунктів 5.2, 5.4 договору, цей договір є підставою для видачі власнику (новому власнику) державного акта на право приватної власності на землю. Даний договір складено у двох примірниках, один з яких зберігається у справах приватного нотаріуса, а другий видається обдарованому.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.