ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №813/811/16
адміністративне провадження №К/9901/26301/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступником якої є Личаківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області)
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року (судді: Кушнерик М.П. (головуючий), Ніколін В.В., Гінда О.М.)
у справі № 813/811/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІМ-ЛЬВІВ"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРІМ-ЛЬВІВ" (далі - ТОВ "СТРІМ-ЛЬВІВ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2015 року № 0022081701, рішення від 07 грудня 2015 року № 0022091701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01 лютого 2016 року № Ю-5413-23.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем правильно нараховано та утримано податок на доходи фізичних осіб, натомість контролюючим органом помилково взято за базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб - працівників ТОВ "СТРІМ-ЛЬВІВ" - відомості з актів приймання виконаних робіт, а не з відомостей нарахування заробітної плати. Також вважає, що ДПІ протиправно нараховувано штрафні санкції зі сплати єдиного внеску, оскільки на дату прийняття рішення про застосування штрафних санкцій була відсутня вимога про сплату боргу (недоїмки), в якій зафіксовано основну суму платежу, з якого розраховується штраф.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 10 травня 2016 року відмовив у задоволенні позову з огляду на правомірність прийнятих відповідачем рішень.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 31 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким задовольнив позов повністю: визнав незаконними та скасував податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2015 року № 0022081701, рішення 07 грудня 2015 року № 0022091701 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01 лютого 2016 року № Ю-5413-23.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також неправильну оцінку наявних у матеріалах справи доказів, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 жовтня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, тому в задоволенні касаційної скарги ДПІ просить відмовити.
20 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 серпня 2018 року на адресу Суду надійшло клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області її правонаступником - Личаківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області.
Враховуючи положення статті 52 КАС України, колегія суддів вважає за можливе здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши відповідача - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області її правонаступником - Личаківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "СТРІМ-ЛЬВІВ" з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, збору за першу реєстрацію транспортного засобу, встановленого законодавством за період з 01 січня до 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 18 листопада 2015 року № 512/22/13-07/17-01/32568624.
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме:
- пункту 127.1 статті 127, пункту 171.1, підпункту "а" пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України в частині ненарахування та несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 89 573,56 грн;
- пункту 1 статті 7, пункту 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого занижено суму заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок у розмірі 619 457,53 грн, що призвело до заниження сум нарахованого та утриманого єдиного внеску в розмірі 260 915,46 грн;
- пункту 119.2 статті 119 та підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.
07 грудня 2015 року на підставі акта перевірки ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0022081701, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на 136 400,34 грн (зокрема за основним платежем - 89 573,56 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 46 826,78 грн); та рішення № 0022091701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальну суму 130 457,73 грн.
Вказані рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, однак останні залишені без змін згідно з рішеннями Державної фіскальної служби України від 11 лютого 2016 року № 2849/6/99-99-10-01-03-15 та Головного управління ДФС у Львівській області від 25 грудня 2015 року № 5867/10/13-01-10-0705.
Крім того 18 листопада 2015 року ДПІ склала вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0020941701 на суму 260 915,46 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказана вимога скасована Головним управлінням ДФС у Львівській області, про що свідчить рішення від 25 грудня 2015 року № 5866/10/13-01-10-0705.
12 січня 2016 року відповідач склав виправлену вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0000511701 на суму 260 915,46 грн.
Зазначена вимога також була скасована відповідно до рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 16 лютого 2016 року № 735/10/13-01-10-0705.
01 лютого 2016 року ДПІ склала вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5413-23 на загальну суму 129 775,22 грн, зокрема недоїмка - 116 461,23 грн, штраф - 3313,99 грн.
ТОВ "СТРІМ-ЛЬВІВ" оскаржило цю вимогу в адміністративному порядку, однак рішенням про результати розгляду скарги від 09 березня 2016 року №1154/10/13-01-10-01-05 Головного управління ДФС у Львівській області скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржувана вимога - без змін.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваних рішень з огляду на недоведеність останнім порушень позивачем вимог податкового законодавства, наведених в акті перевірки.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги, полягає в тому, що податок на доходи фізичних осіб нараховувався та перераховувався із заробітної плати, яка суттєво відрізняється від фактично виплаченої, а саме згідно з відомостями нарахування заробітної плати сума оподатковуваного доходу становить 950 078,42 грн, а згідно з актами виконаних робіт за аналогічні періоди сума заробітної плати становить 1 569 535,95 грн.