ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №826/15908/15
адміністративне провадження №К/9901/27438/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд"
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2016 року (головуючий суддя - Шулежко В.П.)
та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Мельничук В.П., судді - Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.)
у справі №826/15908/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" (далі - позивач, платник, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - контролюючий орган, ДПІ у Печерському районі), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №29726552204 від 23.07.2015, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 340 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №29826552204 від 23.07.2015, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 8 227 828, 81 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що моментом вчинення експертної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією для застосування статей 1, 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є момент фактичного перетину товаром кордону України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій погодились з доводами Товариства про те, що час здійснення експертної операції має визначатися виходячи з моменту фактичного перетину товаром кордону України, проте зазначили, що підставою для такого переміщення у режимі експорту є наявність на вантаж товаросупровідного документу з відтиском штампу "під митним контролем" та відповідною датою, що підтверджує факт перетину кордону. При цьому суди не прийняли до уваги надані позивачем повідомлення про фактичне вивезення товарів, як підтвердження обставин на які посилається позивач, оскільки останні не є належними та допустимими доказами для встановлення строків здійснення експортної операції.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що відповідачем відраховано встановлений законом строк розрахунків за контрактом №КТ-2907/13 від 29.07.2013 з моменту оформлення вантажно-митної декларації, а не дати фактичного перетину товаром митного кордону. Крім того зазначає про неправильність здійсненого контролюючим органом у спірних податкових повідомленнях-рішеннях розрахунку сум грошового зобов`язання .
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом № КТ-2907/13 від 29.07.2013 з "Trade trans union S.R.O." (Чеська Республіка) згідно з листами ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 05.11.2014 №153-02/4214, від 06.02.2015 № 153-02/358, від 09.12.2014 №153-02/4671, від 08.01.2015 № 153-02/32 від 02.03.2015, від 09.04.2015 № 153-02/1266, від 07.05.2015 № 153-02/1793 та від 09.06.2015 № 153-02/2194.
За результатами перевірки складено акт від 09.07.2015 № 168/26-55-22-04/30962083 (далі - Акт перевірки).
Згідно висновків Акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем:
- ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: несвоєчасне надходження на поточний рахунок ТОВ "Коксотрейд" валютної виручки у розмірі 1 174 500 Євро (еквівалент 26 964 641, 26 грн) за контрактом № КТ-2907/13 від 29.07.2013 з компанією "Trade trans union S.R.O." (Чеська Республіка);
- ненадходження на поточний рахунок ТОВ "Коксотрейд" валютної - виручки у розмірі 1 128 391, 88 Євро (еквівалент 26 563 929, 12 грн.) за контрактом № КТ-2907/13 від 29.07.2013 з компанією "Trade trans union S.R.O." (Чеська Республіка);
- ч. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю".
На підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 23.07.2015:
- №29726552204, яким у зв`язку з порушенням п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", позивачу визначено суму грошового зобов`язання - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 340 грн;
- №29826552204, яким у зв`язку з порушенням ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", позивачу визначено суму грошового зобов`язання - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 8 227 828, 81 грн.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015р.), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України "Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті", Декретом кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.