ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/2051/19
Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б, - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Катеринчук Л. Й., Львова Б. Ю., Селіваненко В. П., Пількова К. М., Ткача І. В., Ткаченко Н. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорг Біогаз Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 (судді: Жук Г. А., Мальченко А. О., Дикунська С. Я.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорг Біогаз Україна"
про стягнення 200 000,00 грн,
В С Т А Н О В И Л А:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудінвест" (далі - ТОВ "БК "Укрбудінвест") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорг Біогаз Україна" (далі - ТОВ "Зорг Біогаз Україна") про стягнення 200 000,00 грн авансового платежу за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції від 03.08.2016 № 03-08/16-ТФП2-ЗРГ (далі - договір).
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення частини 2 статті 220 Господарського кодексу України, частини 2 статті 846 і частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, що призвело до недоцільності подальшого виконання робіт, про що позивач повідомив відповідачеві (лист від 23.07.2018 № 23/07-1) і вимагав повернути авансовий платіж у сумі 200 000,00 грн. Проте ТОВ "Зорг Біогаз Україна" відповіді на лист позивача не надало, грошових коштів не повернуло, продовжуючи безпідставно ними користуватися.
1.3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Зорг Біогаз Україна" просило відмовити у її задоволенні з підстав необґрунтованості заявлених вимог, акцентуючи, що протягом майже трьох років позивач не пред`являв вимог щодо документації за договором. Водночас проєкт згідно з умовами укладеного між сторонами договору був виконаний, що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, яку зареєстровано 09.06.2017.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 (суддя Ващенко Т. М.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019, позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Зорг Біогаз Україна" на користь ТОВ "БК "Укрбудінвест" 200 000,00 грн безпідставно набутих коштів.
2.2. Суди попередніх інстанції, аргументуючи рішення, із посиланням на положення статей 570, 849, 1212 Цивільного кодексу України дійшли висновку, що позивач скористався передбаченим чинним законодавством правом відмовитися від договору підряду і правомірно вимагав повернення сплаченої за цим договором суми - 200 000,00 грн, а у зв`язку з тим, що за змістом частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України у разі припинення дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави, відповідно до статті 1212 зазначеного Кодексу з відповідача підлягають стягнути грошові кошти, сплачені позивачем.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019, ТОВ "Зорг Біогаз Україна" у касаційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення апеляційної скарги про скасування рішення місцевого суду і відмову у задоволенні позову.
Скаржник наголошує на залишенні судом апеляційної інстанції поза увагою, що ТОВ "БК "Укрбудінвест" протягом трьох років не пред`являло вимог щодо документації за договором, оскільки таку документацію, сформовану належним чином, йому було надано. Крім того, 09.06.2017 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що підтверджує належність і допустимість виготовленої на підставі договору, укладеного між сторонами, проектної документації.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що позивач не довів неналежного виконання відповідачем договору, на той час як безпосередньо об`єкт, щодо якого укладено договір, працює на законних підставах (прийнятий в експлуатацію), скарг від власника об`єкта не надходило.
ТОВ "Зорг Біогаз Україна" на підтвердження своїх доводів також просить звернути увагу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 у справі № 320/174/19 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі № 910/13782/19, якими підтверджується факт виконання позивачем робіт на підставі документації, виготовленої та отриманої відповідно до укладеного між сторонами договору.
3.2. ТОВ "БК "Укрбудінвест" не скористалося правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2019, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 03.08.2016 між ТОВ "Зорг Біогаз Україна" (виконавець) і ТОВ "БК "Укрбудінвест" (замовник) укладено договір, за умовами якого замовник доручив і зобов`язався оплатити, а виконавець прийняв на себе зобов`язання з виконання робіт зі створення (передачі) науково-технічної продукції у складі проєкту "Комплекс з переробки органічних відходів і силосу в біогаз для виробництва електричної та теплової енергії потужністю 5 МВт в смт. Теофіполь"(пункт 1.1 договору).
Крім того, у договорі сторони передбачили такі умови:
- наукові, технічні, економічні та інші вимоги до продукції, яка є предметом договору й виконується на паперовому носії з одночасним наданням замовникові копії зазначеної науково-технічної продукції на електронному носії, викладені в технічному завданні (завданні на проектування), яке є невід`ємною частиною цього договору. Приймання та оцінка науково-технічної продукції здійснюється згідно з вимогами технічного завдання (завдання на проектування) (пункти 1.3, 1.6 договору);
- строк здачі робіт згідно з календарним планом робіт (пункт 1.4 договору);
- ціна договору (вартість робіт) становить 350 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 58 333,33 грн (пункт 1.5 договору);
- згідно з пунктами 2.1 і 2.2 договору за створену і прийняту продукцію замовник згідно з цим договором перераховує виконавцеві кошти у сумі 350 000,00 грн. Оплата здійснюється в такому порядку: протягом 5 банківських днів з дня укладення договору замовник перераховує виконавцеві авансовий платіж, остаточний розрахунок з урахуванням авансових платежів за виконані роботи за договором замовник проводить протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання останнього акта здавання-прийняття науково-технічної продукції;
- замовник протягом 7 календарних днів з дня отримання акта здачі-приймання науково-технічної продукції повинен надати виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову у прийнятті робіт. У разі якщо замовник у строк, визначений у пункті 3.4 цього договору, не вчинить дій, спрямованих на прийняття науково-технічної продукції, роботи вважаються зданими та прийнятими належним чином і мають бути оплачені у встановленому договором порядку (пункти 3.4., 3.5 договору).
4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "БК "Укрбудінвест" перерахувало ТОВ "Зорг Біогаз Україна" (платіжне доручення від 04.08.2016 № 390) авансовий платіж у сумі 200 000,00 грн згідно з договором.
У липні 2018 року ТОВ "БК "Укрбудінвест" звернулося до ТОВ "Зорг Біогаз Україна" (лист від 23.07.2018 вих. № 23/07-1) із вимогою про повернення упродовж 10 банківських днів сплачених згідно з платіжним дорученням від 04.08.2016 № 390 коштів у сумі 200 000,00 грн, оскільки з моменту укладення договору і до часу звернення з відповідним листом виконавець не надав календарного плану робіт, а також не виконав жодного етапу робіт, що призвело до подальшої недоцільності виконання робіт за договором.
4.4. Як свідчать матеріали справи, предметом позову у ній є вимога ТОВ "БК "Укрбудінвест" про стягнення з ТОВ "Зорг Біогаз Україна" 200 000,00 грн авансового платежу за договором із посиланням на положення частини 2 статті 220 Господарського кодексу України, частини 2 статті 846 і частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, що призвело до недоцільності подальшого виконання робіт, про що відповідачеві повідомлено у листі від 23.07.2018 № 23/07-1 із вимогою повернути сплачений авансовий платіж, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.
5. Передача справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
5.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мамалуя О. О. - головуючого, Кролевець О. А., Студенця В .І. від 27.12.2019 справу № 910/2051/19 разом із касаційною скаргою ТОВ "Зорг Біогаз Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку із необхідністю відступлення від висловленого у постановах Верховного Суду від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17 правового висновку щодо застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з приводу повернення попередньої оплати за договором підряду у зв`язку із відмовою замовника від договору.
Так, передаючи справу разом із касаційною скаргою на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів дійшла висновку, що у статті 849 Цивільного кодексу України не передбачено права замовника на повернення попередньої оплати за договором, отже замовник, який на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України розірвав договір, має право вимагати від виконавця відшкодування збитків.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Згідно з частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за змістом якої цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
6.2. Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
6.3. Спірні правовідносини у цій справі виникли із укладеного між сторонами договору на створення (передачу) науково-технічної продукції.
За змістом частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Отже, між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного ними договору.
6.4. Звертаючись із позовом до суду, ТОВ "БК "Укрбудінвест" просило стягнути з ТОВ "Зорг Біогаз Україна" 200 000,00 грн авансового платежу за договором із посиланням на положення частини 2 статті 220 Господарського кодексу України, частини 2 статті 846 і частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, що призвело до недоцільності подальшого виконання робіт.
6.5. У статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
6.6. У статті 849 Цивільного кодексу України, на яку позивач послався, обґрунтовуючи підстави позову, передбачено права замовника під час виконання роботи.