УХВАЛА
10 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/919/18
Провадження № 11-1252заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула заяви представника позивача - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Тетяни Олександрівни, Гриціва Михайла Івановича від участі у розгляді справи в адміністративній справі № 9901/919/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС; Комісія) про визнання протиправними дій, бездіяльності, рішення та його скасування,
ВСТАНОВИЛА:
26 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
визнати протиправними дії ВККС, вчинені в рамках кваліфікаційного оцінювання судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1, що полягали у неналежному оформленні суддівського досьє, дискримінації під час співбесіди як матері, яка перебувала на лікарняному у зв`язку із вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною, перешкоджанні праву судді на надання відповідей та пояснень з приводу запитань членів комісії в ході проведення співбесіди, наданні оцінки судовому рішенню у справі № 804/1363/14, а також з`ясовуванні мотивів, якими керувався суддя при ухваленні судового рішення в нарадчій кімнаті, протиправному дослідженні матеріалів, які не містилися у суддівському досьє, упередженому ставленні та необ`єктивності, необґрунтованому заниженні балів, включенні до резолютивної частини рішення ВККС від 19 вересня 2018 року № 1627/ко-18 рекомендації Вищій раді правосуддя (далі - ВРП) розглянути питання про звільнення з посади судді;
визнати протиправною бездіяльність Комісії, допущену в рамках кваліфікаційного оцінювання судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юхно І. В., що полягає у тому, що член колегії Козлов А. Г. не заявив самовідводу перед початком співбесіди із суддею Юхно І. В., що у Рішенні ВККС не зазначила мотивів його ухвалення;
визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 вересня 2018 року № 1627/ко-18;
визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 березня 2019 року № 4/ко-19.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 22 липня 2019 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 26 квітня 2018 року № 548/ко-18 щодо надання рекомендації ВРП розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Позовні вимоги задовольнив частково.Визнав протиправним і скасував рішення ВККС від 19 вересня 2018 року № 1627/ко-18 в частині визначення результатів кваліфікаційного оцінювання і визнання судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді та рішення Комісії від 01 березня 2019 року № 4/ко-19 про внесення виправлень до Рішення від 19 вересня 2018 року № 1627/ко-18. Зобов`язав ВККС продовжити кваліфікаційне оцінювання зазначеної судді. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 грудня 2019 року відкрила апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 20 січня 2020 року - призначила справу до розгляду.
У судовому засіданні представник позивача - адвоката Кравець Р. Ю. заявив відвід суддям Великої Палати Верховного Суду Анцуповій Т. О. та Гриціву М. І. з тих підстав, що вони як судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду брали участь у розгляді цієї справи, у зв`язку із чим не можуть бути неупередженими та безсторонніми.
Велика Палата Верховного Суду перевірила доводи заяв представника позивачки про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т. О. та Гриціва М. І. та дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").