ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня2020 року
справа № 751/2641/16-к
провадження № 51-573км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурорів Саіяна С.Г., Яцино Є.О.,
захисника Єрашова Р.В. (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270010009446, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі -КК),
за касаційною скаргою захисника Єрашова Р.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого 1356,97 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн - моральної шкоди, у решті позовних вимог відмовлено.
Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 10 грудня 2018 року вказаний вирок залишив без зміни, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Суди першої і апеляційної інстанцій встановили, що відповідно до законів України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", Указу Президента "Про часткову мобілізацію" солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та згідно з наказом командира військової частини В1740 №47 від 08 березня 2015 року призначено на посаду гранатометника аеромобільно-десантного взводу 5 аеромобільно-десантної роти 4 аеромобільного батальйону та зараховано до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення.
Судами визнано доведеним, що 28 листопада 2015 року близько 21:30 ОСОБА_1, перебуваючи на перехресті вул. Войкова (нині - Чорновола) та проспекту Миру в м. Чернігові, у ході конфлікту, що стався у нього з випадковим перехожим ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно завдав останньому одного удару ножем у ділянку грудної клітки зліва, чим заподіяв тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, ускладненого гемотораксом, яке згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1184 від 17 грудня 2015 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанції та призначити новий розгляд в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням судами вимог кримінального процесуального закону.
Вимоги поданої касаційної скарги захисник мотивує тим, що суд першої інстанції:
- усупереч ч. 3 ст. 370 КПК не надав оцінки показанням свідка ОСОБА_3, які, на думку захисту, спростовують показання потерпілого;
- безпідставно визнав як допустимі докази: протокол огляду місця події від 14 січня 2016 року, оскільки ОСОБА_1 не був повідомлений про своє право відмовитися давати пояснення та відповідати на запитання, а тому його пояснення під час проведення огляду місця події отримано з порушенням ст. 87 КПК; показання свідка ОСОБА_4, зміст яких фактично зводиться до підтвердження показань ОСОБА_1, наданих ним слідчому під час проведення огляду місця події, та які відповідно до ч. 7 ст. 97 КПК також є недопустимими.
Також у касаційній скарзі захисник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, постановляючи рішення, всупереч вимогам ст. 419 КПК не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги про недопустимість доказів:
- протоколу огляду місця події від 14 січня 2016 року та показань свідка ОСОБА_4 ;
- висновку судово-медичного експерта № 1184 від 17 грудня 2015 року, оскільки експерт, порушуючи вимоги ч. 4 ст. 69 КПК, використав документи, які не були йому надані стороною обвинувачення, а медична картка стаціонарного хворого, рентгенограма органів грудної клітки та медична картка амбулаторного хворого не відкривалися стороні захисту стороною обвинувачення відповідно до ст. 290 КПК.
При цьому суд апеляційної інстанції всупереч ч. З ст. 370 КПК послався на ці докази, обґрунтовуючи у своєму рішенні законність прийнятого судом першої інстанції рішення про доведеність вини обвинуваченого в інкримінованому йому злочині.
Разом з тим, захисник зазначає у скарзі про те, що суд апеляційної інстанції, відмовивши в задоволенні клопотання сторони захисту про повторний допит свідка ОСОБА_3 під час апеляційного провадження, в ухвалі від 10 грудня 2018 року всупереч вимогам ст. 23 КПК надав оцінку показанням, які вона надала в суді першої інстанції, тоді як суд першої інстанції цим показанням оцінку не надав.
Також суд апеляційної інстанції не спростував доводів апеляційної скарги про застосування до ОСОБА_1 незаконних методів слідства, що полягало в здійсненні працівниками поліції на нього психологічного тиску, примушуванні написати явку з повинною та проведенні огляду його особистих речей.
Крім того, суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення незаконним складом суду, оскільки двоє суддів (Оседач М.М. та Короїд Ю.М.) із судової колегіїЧернігівського апеляційного суду після створення цього суду були визначені для розгляду цього кримінального провадження не за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
Позиції учасників судового провадження
Від прокурора надійшли заперечення на касаційну скаргу.
У судовому засіданні захисник і обвинувачений підтримали вимоги касаційної скарги, прокурори просили залишити касаційну скаргу захисника без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в ньому мають бути наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, проаналізувавши показання допитаних упродовж судового слідства обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 ; дані, що містяться у протоколах огляду місця події від 28 та 29 листопада 2015 року та у плані-схемі від 11 березня 2016 року; висновок судово-медичної експертизи № 1184 від 17 грудня 2015 року; висновки судово-імунологічних експертиз №16 від 19 січня 2016 року, №17 від 20 січня 2016 року, №37 від 17 лютого 2016 року, протокол проведення слідчого експерименту від 19 січня 2016 року, оцінивши зібрані докази, визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя ОСОБА_2 в момент заподіяння, а його дії кваліфікував за ч. 1 ст. 121 ККі призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
ОСОБА_1 , не погодившись із вироком, подав на нього апеляційну скаргу. У ній він, наводячи переважно аргументи, які викладено в касаційній скарзі, просив скасувати оспорюване рішення та закрити кримінальне провадження через недоведеність наявності в його діях складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Перевіряючи доводи захисника в касаційній скарзі щодо ухвалення судового рішення Чернігівським апеляційним судом незаконним складом суду, оскільки, на його переконання, двоє суддів (Оседач М.М. та Короїд Ю.М.) після створення цього суду були визначені для розгляду зазначеного кримінального провадження не за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, Суд дійшов висновку, що вказані доводи є неспроможними.
Так, для апеляційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями в Апеляційному суді Чернігівської області від 25 липня 2018 року було визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оседач М.М. та судді Короїд Ю.М., Карнаух А.С.
25 червня 2018 року на виконання Указу Президента від 29 грудня 2017 року "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" Апеляційний суд Чернігівської області був ліквідований, а створений Чернігівський апеляційний суд, який розпочав свою роботу 3 жовтня 2018 року.