Постанова
Іменем України
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 456/3963/16-ц
провадження № 61-7594св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Львівгаз",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 вересня 2017 року у складі головуючого судді Янів Н.М. та постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2019 року в складі колегії суддів Цяцяка Р.П., Крайник Н.П. та Шеремети Н.О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Львівгаз" (далі - ПАТ "Львівгаз") про захист прав споживачів, у якому просив суд зобов`язати відповідача встановити споживачу ОСОБА_1 газовий лічильник на умовах, що в квартирі встановлені газова колонка, плита і стаціонарна опалювальна піч.
Позов мотивовано тим, що позивач повідомив ПАТ "Львівгаз" філію Стрийського УЕГГ, що у квартирі встановлені газова колонка, плита і стаціонарна опалювальна піч, а також надав згоду на встановлення газового лічильника у зручний для ПАТ "Львівгаз" час за умови, що його буде про це повідомлено письмово. Проте, до даного часу газовий лічильник не встановлений і про час його встановлення не його повідомлено.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 вересня 2017 року, яке залишене без зміни постановою Львівського апеляційного суду від 04 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач свідомо перешкоджав працівникам ПАТ "Львівгаз" встановити газовий лічильник та вчиняти дії, які суперечать заявленим позовним вимогам. Суди зазначали, що права позивача не порушені відповідно до вимог ст. 15 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
09 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 вересня 2017 рокута постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2019 року, в якій просить судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Находження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано із Стрийського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу № 456/3963/16-ц.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення постановлені з порушенням норми матеріального права, а саме, судами не було застосовано до даних правовідносин положення ч.1 ст. 6 Закону №3533 "Про забезпечення комерційного обліку природнього газу", яким передбачено, що суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення газових лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, підігріву води та приготування їжі. Проте до даного часу такий газовий лічильник відповідачем не встановлений, чим порушені його права.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 та є споживачем природного газу, послуги з надання якого здійснюються відповідачем.
Згідно акту від 19 грудня 2016 року складеного працівниками ПАТ "Львівгаз" з участю депутата Стрийської міської ради Пастушин І. Я., констатовано відмову ОСОБА_1 від встановлення індивідуального вузла обліку газу за кошти ПАТ "Львівгаз". Споживача зобов`язано, забезпечити доступ до встановлення комерційного вузла обліку газу.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до повідомлення ПАТ "Львівгаз" на ім`я ОСОБА_1 від 17 серпня 2017 року, (яке ОСОБА_1 отримав 25 серпня 2017 року), попереджено про те, що 29 серпня 2017 року на 09.00 год. за його адресою будуть проводитись монтажні роботи по встановленню індивідуального газового лічильника. Відтак, просять на вказану дату та час забезпечити доступ працівників ПАТ "Львівгаз" до помешкання (а. с. 68).
Відповідно до акту складено 29 серпня 2017 року ОСОБА_1 не надав доступ працівникам ПАТ "Львівгаз" до помешкання для встановлення лічильника.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.