Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 333/2545/17-ц
провадження № 61-14821св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Комунарського районного суд м. Запоріжжя від 10 травня 2018 року у складі судді Наумової І. Й. та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про встановлення порядку користування квартирою.
Позовна заява обґрунтована тим, що квартира АДРЕСА_1 складається з 4-х ізольованих кімнат площею: 11,9 кв. м, 12,5 кв. м, 15,7 кв. м, 7,7 кв. м, підсобних приміщень: кухні площею 6.6 кв. м, туалету - 0,9 кв. м, ванної кімнати - 0,9 кв. м, коридору - 7,9 кв. м.
ОСОБА_1 вказувала, що їй на праві власності на підставі договору дарування від 20 серпня 2010 року належить 2/5 частини даної квартири, яка складалась з кімнати № 2 площею 11,9 кв. м, кімнати № 6 площею 7,7 кв. м, а 12 серпня 2012 року вона подарувала дану частину квартири ОСОБА_3 .
Інша частина вказаної квартири - 3/5 частини належала її чоловіку ОСОБА_4 на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2010 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік - ОСОБА_4 помер.
Зазначала, що вона після смерті чоловіка, як спадкоємиця першої черги, оформила право на спадщину у вигляді 1/2 частини від 3/5 частини даної квартири.
ОСОБА_4 , яка є дочкою її чоловіка від першого шлюбу, також є його спадкоємицею, у встановлений законодавством строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на свою частку у спадковому майні не отримала.
Посилалась на те, що на теперішній час сумісне проживання та користування належною їй та ОСОБА_4 3/5 частини даної квартири неможливе внаслідок неврівноваженого психічного стану останньої, яка ухиляється від оформлення спадкового майна та урегулювання поділу квартири мирним шляхом. Відповідачка не піклується за своєю часткою спадщини, комунальні послуги не сплачує.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд визначити наступний порядок користування спірним приміщенням: їй виділити у користування кімнату площею 12,5 кв. м, ОСОБА_4 - кімнату площею 15,7 кв. м, підсобні приміщення: коридор, ванну кімнату, туалет, балкон залишити у спільному користуванні.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 12 листопада 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що без порушення прав іншого співвласника - ОСОБА_4, неможливо визначити порядок користування належної їм квартирою у спосіб, який просила позивач.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що підставою звернення до суду було те, що між співвласниками квартири не було досягнуто згоди щодо порядку користування квартирою, добровільно вирішити його неможливо, суд також цьому не сприяв, хоча у справі було проведено експертизу, відповідно до якої було запропоновано варіанти порядку користування квартирою.
Запропонований нею порядок користування квартирою, на думку суду, призведе, хоча і до незначного, але до зменшення часток співвласників.
Проте, при вирішенні спору ні суд першої, ні апеляційної інстанції не врахували, що в даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку користування нею, тому з урахуванням площі кімнат, можливо відійти від дотримання критерію необхідності виділення у користування кожному із співвласників ізольованого приміщення, житлова площа якого буде чітко відповідати їх ідеальним часткам у праві власності. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
Перевищення чи зменшення виділеного в користування метражу житлової площі, який припадає на ідеальну частку кожному зі співвласників, забезпечить всім можливість користуватись квартирою, але істотно не вплине на права відповідача, як користувача квартири, та ніяким чином не вплине на розмір їх частки у праві власності.
Також вказує, що вона згодна на будь-який порядок користування квартирою, про що повідомляла суди обох інстанцій.
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2010 року квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4
20 серпня 2010 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 2/5 частини даної квартири, а саме: кімнату № 2 площею 11,9 кв. м, кімнату № 6 площею 7,7 кв. м, підсобні приміщення залишаються у загальному користуванні між співвласниками. Дана обставина підтверджується договором дарування від 20 серпня 2010 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_4 спадщину у вигляді 3/5 частки вищезазначеної квартири прийняли позивач та відповідач, яка була його донькою. Позивач оформила право на свою частку спадщини у вигляді 3/10 частини вищезазначеної квартири та отримала свідоцтво про право на спадщину від 02 липня 2015 року. Відповідач прийняла спадщину у вигляді 3/10 частини вищезазначеної квартири, свідоцтво про право на дану спадщину до теперішнього часу не отримала. Дані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4
ОСОБА_3 на підставі договору дарування, укладеного 12 серпня 2012 року між нею та позивачем, є власником 2/5 частини даної квартири, а саме: кімнати № 2 площею 11,9 кв. м, кімнатою №6 площею 7,7 кв. м. Дана обставина підтверджується договором дарування від 12 серпня 2012 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав.
З довідки, виданої головою ЖБК-4 "Побутовець" від 14 березня 2016 року, вбачається, що сторонами по справі були розділені особові рахунки по сплаті комунальних платежів, а саме: за утримання будинку та прибудинкової території та централізованого опалення.
З технічної документації квартири вбачається, що її загальна площа становить 66 кв. м, жила - 47,8 кв. м, корисна площа - 65,4 кв. м. Квартира складається з 4-х кімнат площею: 11,9 кв. м, 12,5 кв. м, 15,7 кв. м, 7,7 кв. м, підсобних приміщень: кухні площею 6,6 кв. м, туалету - 0,9 кв. м, ванної кімнати - 0,9 кв. м, коридору - 7,9 кв. м, балкону.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 травня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 листопада 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.