Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 757/26167/15-ц
провадження № 61-11844св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус Двадцятої київської нотаріальної контори Сердюк Н. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року у складі судді Новака Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2019 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус Двадцятої київської нотаріальної контори Сердюк Н. А., про визнання недійсним договору дарування.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року відкрито провадження у вказаній справі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 травня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 були повідомлені належним чином про розгляд справи 17 травня 2018 року та 20 листопада 2018 року, а тому, враховуючи другу поспіль неявку до суду позивача та його представника, повідомлених належним чином про розгляд справи, є підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду відповідно до положень частини пʼятої статті 223 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстнації.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права. Вказує, що на підтвердження поважності пропуску строку разом із апеляційною скаргою було надано довідку СБ України про те, що ОСОБА_3 з 11 листопада по 21 листопада 2018 року знаходився на лікуванні в реабілітаційному (терапевтичному) відділенні санаторію "Ворзель" СБ України.
Разом із тим, апеляційний судом не було досліджено вказану довідку та не надано належної оцінки поважності причин неявки представника позивача в судове засідання.
Також не згоден із висновком апеляційного суду стосовно того, що повідомлення про розгляд справи судом об 11 год. 00 хв. 20 листопада 2018 року було вручено ОСОБА_1 11 червня 2018 року, про що свідчить відмітка працівника пошти, і представник позивача визнав підпис ОСОБА_1, оскільки представник позивача не уповноважений встановлювати або підтверджувати факти, що є недопустимим доказом. Більше того, ОСОБА_2, яка є рідною сестрою позивача, повідомила суд про те, що знає підпис свого брата та вказала, що підпис у поштовому відділені не ОСОБА_1 .
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від ОСОБА_2, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2016 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду і з цього часу справа знаходилась на розгляді різних суддів.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року справу було прийнято до провадження суддею Новаком Р. В. та призначено судове засідання на 17 травня 2018 року.
16 травня 2018 року судом було отримано заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи 17 травня 2018 року, в якій представник позивача посилався на неможливість з`явитися до суду у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні.
З матеріалів справи вбачається, що позивач та його представник не з`явилися в судові засідання 17 травня 2018 року та 20 листопада 2018 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.