ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 154/2822/15-ц
провадження № 61-47767св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчук Богдан Іванович,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 1 листопада 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Данилюк В. А., Грушицького А. І., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, уточненим заявою від 3 лютого 2016 року, до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчук Богдан Іванович, про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності на нього за позивачем (іпотекодержателем).
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 4 грудня 2012 року між ним як позикодавцем та ОСОБА_2 як позичальником укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б. І., зареєстрований у реєстрі за номером 1658.
Відповідно до пункту 1 договору позики в порядку та на умовах, визначених договором, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 218 700 гривень, що в доларовому еквіваленті станом на 1 грудня 2012 року згідно середнього курсу комерційних банків становить 27 000 доларів США, а позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк. Позика передається позикодавцем позичальнику безпосередньо при підписанні договору.
Пунктом 3 договору позики передбачено нарахування 5% щомісяця на повну суму позики незалежно від залишку боргу.
Згідно з підпунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору позики позичальник має право сплачувати позикодавцю лише проценти за користування позикою, а саме 10 935,00 гривень, що в доларовому еквіваленті станом на 1 грудня 2012 року згідно середнього курсу комерційних банків становить 1 350 доларів США, до 4 грудня 2014 року. 4 грудня 2014 року позика та проценти за користування позикою повинні бути повернуті позичальником позикодавцю у повному обсязі.
Як зазначає позивач, на вимогу позичальника сума позики передана ОСОБА_2 в присутності приватного нотаріуса Гордійчука Б. І. в доларах США та додатково узгоджено повернення процентів за користування позикою та суми позики у доларах США.
З метою забезпечення виконання договору позики від 4 грудня 2012 року між відповідачем та позивачем того ж дня укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б. І., зареєстрований у реєстрі за номером 1659. Предметом договору іпотеки є житловий будинок з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1 договору іпотеки цим договором забезпечується виконання зобов`язання, що виникло у іпотекодавця на підставі договору позики від 4 грудня 2012 року та додаткових угод до нього.
Згідно з пунктом 2 договору іпотеки в забезпечення виконання зобов`язань за основним договором іпотекодавець передає в іпотеку житловий будинок з надвірними спорудами на АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку (А-1) житловою площею 58,5 кв.м, загальною площею 79,7 кв.м, хліву (Б-1), хліву-прибудови (б), вбиральні-прибудови (б1), гаражу (В-1), огорожі (1-2).
Позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 5 грудня 2014 року у нього утворилася заборгованість за договором позики, яка становить 59 400 доларів США, з яких: сума основного боргу 27 000 доларів США, сума процентів за користування позикою за два роки 32 400 доларів США.
Позивач зазначає про те, що неодноразово звертався протягом листопада-грудня 2014 року з вимогами про погашення боргу у термін до 31 грудня 2014 року, проте вимоги залишились без реагування та задоволення.
У зв`язку із наведеним позивач просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на житловий будинок з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 травня 2018 року позовні вимоги задоволено. У рахунок погашення заборгованості за договором позики від 4 грудня 2012 року, а саме 575 370 грн основного боргу та 690 444 грн належних до сплати процентів, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними спорудами на АДРЕСА_1, загальною площею 87,8 кв.м, житловою площею 57,9 кв.м, шляхом визнання права власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з доведеності суми заборгованості відповідача перед позивачем за договором позики від 4 грудня 2012 року, виконання зобов`язань за яким забезпечено іпотекою.
Судом взято до уваги твердження позивача про те, що позика фактично надавалась у доларах США, тому станом на 5 грудня 2014 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором позики становить 54 900 доларів США, з яких 27 000 доларів США - сума основного боргу та 32 400 доларів США - сума процентів за користування позикою за два роки.
З огляду на наявність у договорі іпотеки застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки, враховуючи положення статті 37 Закону України "Про іпотеку" та статті 16 ЦК України щодо способу захисту цивільних прав шляхом визнання судом права, в тому числі права власності на майно, суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог.
Постановою Волинського апеляційного суду від 1 листопада 2018 року рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 травня 2018 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про звернення стягнення за договором позики на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нерухоме майно.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що статтею 37 Закону України "Про іпотеку" не передбачено визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду. Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 1 листопада 2018 року та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова прийнята судом апеляційної інстанції частково з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки шляхом визнання права власності на нього є позасудовим способом врегулювання спору.
Однак, на думку заявника, у сторін виник спір стосовно тлумачення умов договору позики щодо порядку проведення розрахунків за таким договором, зокрема, в частині коригування суми позики і процентів за нею в залежності від зміни курсу іноземної валюти, а апеляційним судом не надано оцінки зазначеним обставинам.
Договором позики не встановлено умов повернення позики та процентів з урахуванням коливання курсу долару США по відношенню до національної валюти, що не враховано судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій фактичні обставини справи
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 4 грудня 2012 року між ОСОБА_1 як позикодавцем та ОСОБА_2 як позичальником укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б. І., зареєстрований у реєстрі за номером 1658.
Відповідно до пункту 1 договору позики в порядку та на умовах, визначених договором, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 218 700 гривень, що в доларовому еквіваленті станом на 1 грудня 2012 року згідно середнього курсу комерційних банків становить 27 000 доларів США, а позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк. Позика передається позикодавцем позичальнику безпосередньо при підписанні договору.
Пунктом 3 договору позики передбачено нарахування 5% щомісяця на повну суму позики незалежно від залишку боргу.
Згідно з підпунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору позики позичальник має право сплачувати позикодавцю лише проценти за користування позикою, а саме 10 935 грн, що в доларовому еквіваленті станом на 1 грудня 2012 року згідно середнього курсу комерційних банків становить 1 350 доларів США, до 4 грудня 2014 року. 4 грудня 2014 року позивач повинен повернути всю суму позики з процентами.
З метою забезпечення виконання договору позики від 4 грудня 2012 року відповідачем та позивачем того ж дня укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б. І., зареєстрований у реєстрі за номером 1659. Предметом договору іпотеки є житловий будинок з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1 договору іпотеки цим договором забезпечується виконання зобов`язання, що виникло у іпотекодавця на підставі договору позики від 4 грудня 2012 року та додаткових угод до нього, укладеного у простій формі на суму 218 700 грн з обумовленим в основному договорі строком повернення боргу 4 грудня 2014 року з нарахуванням 5% щомісяця за користування позикою на повну суму позики.
Згідно із пунктом 2 договору іпотеки в забезпечення виконання зобов`язань за основним договором іпотекодавець передає в іпотеку житловий будинок з надвірними спорудами на АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку (А-1) житловою площею 58,5 кв.м, загальною площею 79,7 кв.м, хліву (Б-1), хліву-прибудови (б), вбиральні-прибудови (б1), гаражу (В-1), огорожі (1-2).
У разі порушення основного зобов`язання або умов договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначає стислий зміст порушених зобов`язань, вимогу про виконання порушеного зобов`язання у не менш як тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги (п. 18 договору іпотеки).
Невиконання або неналежне виконання іпотекодавцем у строк до 4 грудня 2014 року зобов`язання за основним договором має наслідком звернення стягнення на передане в іпотеку майно шляхом, передбаченим Законом України "Про іпотеку", у тому числі, й шляхом вчинення виконавчого напису з покладенням обов`язку оплати нотаріальних дій на іпотекодавця (п. 19 договору іпотеки).