Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 758/420/17
провадження № 61-15426св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2019 року у складі судді Ларіонової Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Ігнатченко Н. В., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що він працював у Головному управлінні ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" з 14 січня 2009 року. Згідно з наказом від 01 липня 2013 року № 29 його переведено на посаду начальника Головного управління ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" з питань автотранспортного страхування та врегулювання збитків.
28 вересня 2016 року його ознайомлено з наказом № 8 про скорочення штату Головного управління по м. Києву та Київській області, а саме однієї посади заступника начальника управління. В той же день, його було ознайомлено з розпорядженням № 8 про вивільнення його із займаної посади з 02 грудня 2016 року, у зв`язку зі скороченням посади. Наказом від 28 вересня 2016 року № 8 він був звільнений з 02 грудня 2016 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Вважав, що його було звільнено незаконно, оскільки наказ від 28 вересня 2016 року був виданий з метою звільнення саме його, так як будь-яких змін в організації виробництва і праці не відбулося.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив визнати незаконним розірвання трудового договору, укладеного з ним на невизначений строк, у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу; визнати переважне право ОСОБА_1 на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці; поновити на роботі з 03 грудня 2016 року; стягнути на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу; визнати запис у трудовій книжці "від 02 грудня 2016 року № 34. Звільнений із займаної посади у зв`язку із скороченням штату згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України. Наказ від 28 вересня 2016 року № 8" таким, що зроблений безпідставно. На відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 70 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що поновлення позивача на роботі за наказом від 28 вересня 2016 року відбулося в позасудовому порядку, а саме: за ініціативою самого роботодавця, який своїм наказом від 27 грудня 2016 року № 43 самостійно поновив ОСОБА_1 на посаді, тому підстави для поновлення позивача, який був звільнений за наказом від 28 вересня 2016 року № 8, відсутні. Оскільки вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про поновлення на роботі, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині визнання переважного права позивача на залишення на роботі, суд дійшов висновку, що наявність переважного права у працівника є обставиною, яка підлягає встановленню під час судового розгляду позовів про поновлення на роботі, і така вимога не може бути вимогою позовного характеру. Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання незаконним розірвання трудового договору та визнання безпідставним запису № 34 в трудовій книжці, суд зазначив, що такі вимоги не є належним способом захисту прав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 квітня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі немає, оскільки наказом від 26 грудня 2016 року № 43 позивача за рішенням роботодавця було поновлено на попередній роботі на посаді заступника начальника Головного управління по м. Києву та Київській області з 27 грудня 2016 року, відповідачем було виплачено позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 18 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що районним судом порушено норми процесуального права, а саме: в матеріалах справи наявний запис судового засідання, здійснений судом, який містить протокол судового засідання від 13 березня 2019 року та проголошення рішення від 03 квітня 2019 року. Відповідно до запису судового засідання проголошення рішення відбулося 03 квітня 2019 року. Рішення суду першої інстанції не проголошувалося публічно в судовому засіданні 13 березня 2019 року. Повноваження адвоката Овчаренка Р. В. на представлення інтересів ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" відсутні. Крім того, суди не надали належної оцінки тому, що звільнення позивача із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України проведено з порушенням вимог КЗпП України. Також відповідно до статті 51 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Наказ Головного управління ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" від 26 грудня 2016 року № 12, на якій посилався суд першої інстанції, є оспорюваним наказом у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про витребування документів, скасування наказів, визнання дій незаконними, відшкодування моральної шкоди.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія", в якому воно просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом начальника Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" від 28 вересня 2016 року № 8, у зв`язку із зміною в організації виробництва і праці в Головному управлінні по м. Києву та Київській області ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" прийнято рішення про скорочення з 02 грудня 2016 року в штаті Головного управління по м. Києву та Київської області ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" одну посаду заступника начальника управління.
Розпорядженням начальника Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" від 28 вересня 2016 року № 8 попереджено заступника начальника Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" ОСОБА_1 про наступне його вивільнення у зв`язку зі скороченням посади заступника начальника управління з 02 грудня 2016 року.
28 вересня 2016 року, повідомлено ОСОБА_1 про звільнення його із займаної посади згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Згідно з актом, складеним ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" 28 вересня 2016 року та підписаним начальником Головного управління по м. Києву та Київської області, головним бухгалтером, спеціалістом відділу індивідуального страхування вбачається, що станом на 28 вересня 2016 року відсутні вакантні посади в Головному управлінні по м. Києву та Київській області ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" у зв`язку з чим управління не може надати іншу роботу заступнику начальника управління Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" ОСОБА_1, який підлягає звільненню за скороченням штату, на підставі наказу від 28 вересня 2016 року № 8.