ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №808/746/13-а
адміністративне провадження №К/9901/19401/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року (головуючий суддя - Татаринов Д.В.)
та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Чепурнова Д.В., судді - Прокопчук Т.С., Сафронова С.В.)
у справі №808/746/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький комбінат будматеріалів"
до Запорізької об`єднаної джержавної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області)
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Запорізький комбінат будматеріалів" (далі - позивач, платник, Товариство) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якої є Запорізька об`єднана джержавна податкова інспекція Головного управління ДФС у запорізькій області, далі - контролюючий орган, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу та правомірність визначення платником своїх податкових зобов`язань.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі:
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000052211 від 15.01.2013, №0000062211 від 16.01.2013;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький комбінат будматеріалів" судовий збір в розмірі 2 294 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду Україна від 29 вересня 2015 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському рацоні м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби задоволено частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року скасовано, а справу направлено до Запорізького окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України зазначив, що Товариством не надано первинні документи, що підтверджують перевезення товару та здійснення вантажних робіт.
За результатами нового розгляду справи, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000052211 від15 січня 2013 року з податку на прибуток на суму 265 409, 00 грн і штрафних санкцій 66 352, 25 грн та податкове повідомлення - рішення 0000062211 від 15 січня 2013 року з податку на додану вартість на суму 252 770, 00 грн, і штрафних санкцій 126 385, 00 грн; присуджено на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький комбінат будматеріалів" за рахунок бюджетних асигнувань Державною податковою інспекцією Орджонікідзевського району м. Запоріжжя судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 2 294, 00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції виходили з того, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджують реальність виконання господарських операцій позивача з ТОВ "Стройтекс" у періоді, що перевірявся.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач, зазначає про відсутність реального виконання господарських операцій між Товариством та ТОВ "Стройтекс".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
09 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, основним видом діяльності позивача згідно КВЕД є 23.52 є виробництво вапна та гіпсових сумішей.
Посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року.
За результатами перевірки складено акт №343/22-1108/00290771 від 29 грудня 2012 року (далі - Акт перевірки).
Згідно висновків а Акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Товариством вимог:
- пункту 135.1, пункту 135.2 статті 135, підпункту 135.5.5, підпункту 135.5.14 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.8 статті 137; підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України; вимог наказу Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року за №1213 "Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства", затверджених Міністерством юстиції України від 20 жовтня 2011 року №1251/19953 із змінами та доповненнями, внесеними 21 грудня 2011 року за №1684, внаслідок чого підприємством ПАТ "Запорізький комбінат будматеріалів":
завищено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3 725 грн, в т.ч. по періодам: І квартал 2012 року у розмірі 3 725 грн; півріччя 2012 року у розмірі 0 грн; III квартали 2012 року у розмірі 0 грн;
занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 265 409 грн., в т.ч. по періодам: квартал 2012 року у сумі 265 409 грн; півріччя 2012 року у сумі 265 409 грн; квартал 2012 року у сумі 0 грн ІІ-ІІІ квартали 2012 року у сумі 265 409 грн;
- пункт 44.1 статті 44, пункт 198.2, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1, пункт 201.4, пункт 201.7 пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, вимог порядку заповнення декларації з ПДВ у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року за №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 грудня 2011 року за №1490/20228 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", внаслідок чого підприємством ПАТ "Запорізький комбінат будматеріалів" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 252 770 грн., в т.ч. по періодам: травень 2012 року у сумі 176 187 грн; червень 2012 року у сумі 23 786 грн; липень 2012 року у сумі 14 021 грн; серпень 2012 року у сумі 38 776 грн.
- порушення пункт 3.2 статті 3 наказу ДПА України від 24 грудня 2010 року за №1020 зареєстрованого Мін`юстом України №46/18784 від 13 січня 2011 року із змінами та доповненнями, статті 51 Податкового кодексу України, а саме: у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2011 року невірно відображено, сума нарахованого доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відповідно до первинних документів та даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, сума нарахованого доходу склала 500,00 грн, у податковому розрахунку за формою 1-ДФ відображено суму 0,00 грн; у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 3 квартал 2011 року невірно відображено, сума нарахованого доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 відповідно до первинних документів та даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, сума нарахованого доходу склала 224,70 грн, у податковому розрахунку за формою 1-ДФ відображено суму 158,20 грн; у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 3 квартал 2011 року невірно відображено, сума нарахованого доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 відповідно до первинних документів та даних оборотно - сальдової відомості по рахунку 631, сума нарахованого доходу склала 13 651,80 грн., у податковому розрахунку за формою 1-ДФ відображено суму 13 502, 81 грн.
На підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 15 січня 2013 року:
- №0000052211, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 331 761, 25 грн, з яких за основним платежем - 265 409 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 66 352, 25 грн;
- №0000062211, яким Товариству визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 379 155 грн, з яких за основним платежем - 252 770 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 126 385 грн.
Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність реального виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Стройтекс" договору.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.