ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №200/709/19-а
адміністративне провадження №К/9901/26236/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Гончарова І. А., Усенко Є. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року (суддя Шинкарьова І. В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року (судді Ястребова Л. В., Компанієць І. Д., Казначеєв Е. Г.) у справі №200/709/19-а за позовом Державного підприємства "Мирноградвугілля" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИЛА:
У січні 2019 року Державне підприємство "Мирноградвугілля" (далі - ДП "Мирноградвугілля") звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області) від 27 липня 2018 року №№ 0005931414, 0005921414.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що господарські операції між підприємством та контрагентами ТОВ "Вінсей", ТОВ "Доненергоекспорт", ПП "ТД "Красноармійський ремонтно-механічний завод", ТОВ НПП "Техпром", ТОВ "Східвуглесервіс", ТОВ "Сангрія Груп" є реальними й оформлені первинними документами, які складені згідно з чинним законодавством.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 23 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, позовні вимоги задовольнив.
Не погодившись із цими судовими рішеннями, ГУ ДФС у Донецькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права цими судами при розгляді справи, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову.
ДП "Мирноградвугілля" правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалося.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що з 3 по 12 квітня та з 26 червня по 2 липня 2018 року посадовими особами відповідача здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Мирноградвугілля" з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами-постачальниками: ТОВ "Вінстей" за жовтень 2016 року; ТОВ "Доненергоекспорт" за лютий 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у березні 2017 року; ТОВ "НПП "Техпром" за травень 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у серпні 2017 року, за вересень 2017 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань з податку на додану вартість у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок у листопаді 2017 року; ПП "ТД "Красноармійський ремонтно - механічний завод" - за травень 2017 року, з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у серпні 2017 року; ТОВ "Східвуглесервіс" - за червень 2017 року, з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у липні 2017 року, за вересень 2017 року, з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у жовтні 2017 року; ТОВ "Сангрія Груп" - за червень 2017 року.
За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт від 9 липня 2018 року №707/05-99-14-14/32087941, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем підпунктів 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202, 14.1.203 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України по операціях з контрагентами: ТОВ "Вінстей", ТОВ "Доненергоекспорт", ПП "ТД "Красноармійський ремонтно-механічний завод", ТОВ "НПП "Техпрпом", ТОВ "Східвуглесервіс", ТОВ "Сангрія Груп", унаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, та завищено суми від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2016 року та березень 2017 року.
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення: від 27 липня 2018 року № 0005931414, яким збільшено розмір грошового зобов?язання на суму 4690595 грн і нараховано штрафні санкції у розмірі 2345298 грн та від 27 липня 2018 року № 0005921414, яким зменшено розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість на суму 533189 грн.
Рішенням ДФС України від 4 жовтня 2018 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2018 року за №№0005931413, 0005921414.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги ДП "Мирноградвугілля" й визнаючи протиправними та скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2018 року №№ 0005931414, 0005921414, виходили із безпідставності висновків відповідача про нереальний характер здійснення господарських операцій позивачем із підприємствами-контрагентами, щодо яких виник спір. Оскільки під час проведення перевірки контролюючим органом неповно досліджені господарські операції в частині отримання контрагентами, оприбуткування ним товару (продукції), списання її у виробництво, використання у господарській діяльності, тому відсутні підстави для висновку про наявність податкових порушень, про які зазначено в акті перевірки.
Право на податковий кредит позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов?язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов?язаних з визначенням об?єктів оподаткування та/або податкових зобов?язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов?язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з пунктом 198.1, абзацем 1 пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв?язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв?язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв?язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.