ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №820/3234/17
адміністративне провадження №К/9901/1800/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 820/3234/17
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, треті особи Державна судова адміністрація України, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про зобов`язання вчинити певні
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Лях О.П., суддів: Яковенка М.М., Старосуда М.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. 02 серпня 2017 року ОСОБА_1, (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (далі - відповідач, ТУ ДСА у Харківській області), за участі третьої особи: Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області, в якому просила:
1.1 визнати протиправною бездіяльність ТУ ДСА у Харківській області щодо не здійснення нарахування судді Червонозаводського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 суддівської винагороди, виходячи із посадового окладу судді в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2017 року;
1.2 стягнути з ТУ ДСА у Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2017 року, включаючи її складові, виходячи з щомісячного розміру посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 32000,00 грн;
1.3 постанову суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць допустити до негайного виконання.
2. На обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідачем протиправно не було здійснено нарахування судді Червонозаводського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 суддівської винагороди виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 призначена на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012.
4. Наказом ТУ ДСА у Харківській області зарахована до штату Червонозаводського районного суду міста Харкова на посаду судді.
5. ОСОБА_1 призначено на посаду судді до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1402-VIІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402) та вона не проходила кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді).
6. Як вбачається із розрахункових листів за січень-червень 2017 року суддівська винагорода нарахована ОСОБА_1, виходячи з посадового окладу у розмірі 16000 грн
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
7. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року в справі № 820/3234/17 задоволено адміністративний позов частково:
7.1 визнано протиправною бездіяльність ТУ ДСА у Харківській області щодо не здійснення нарахування судді Червонозаводського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 суддівської винагороди виходячи із посадового окладу судді в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2017 року;
7.2 зобов`язано ТУ ДСА у Харківській області перерахувати судді Червонозаводського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2017 року виходячи з розміру посадового окладу в розмірі 32000,00 (тридцять дві тисячі) гривень та провести виплати суддівської винагороди з урахуванням вже виплачених сум;
7.3 у задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
8. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що суддівська винагорода з 01 січня 2017 року повинна обчислюватися із розміру посадового окладу в сумі 32000 грн.
8.1. Також, суд першої інстанції вказав, що відповідний розмір суддівської винагороди за січень - червень 2017 року позивачу нарахований не був, а тому наявні підстави саме для покладення на відповідача обов`язку нарахувати та виплатити позивачу суддівську винагороду з 01 січня 2017 року по 30 червня 2017 року, виходячи з розміру 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням виплачених сум.
9. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року в справі № 820/3234/17 в частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 ..
9.1. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року в справі № 820/3234/17 залишено без змін.
10. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII видатки на оплату суддів, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, виходячи з посадового окладу 3200 грн, не передбачені, відповідач не мав правових підстав для перерахунку та виплати суддівської винагороди позивачу поза межами видатків державного бюджету на його оплату праці, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обгрутованість позовних вимог позивача.
10.1. Додатково суд апеляційної інстанції зазначив, що кваліфікаційне оцінювання судді - це встановлена законом процедура визначення Комісією професійного рівня знань судді та відповідності його займаній посаді, поетапне проведення якої породжує різні правові наслідки у осіб, що пройшли таке оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді від осіб, які таке оцінювання не пройшли.
10.2. Тобто, метою проведення кваліфікаційного оцінювання є виявлення та заохочення суддів, які змогли підтвердити достатній рівень знань та відповідність його займаній посаді.
10.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що наявна різниця у статусі між суддями, які пройшли оцінювання та тими, які його не пройшли, з урахуванням відсутності їх вини у цьому, та її наслідки, які знаходять своє відображення у тому числі і в розмірі суддівської винагороди, не повинні слугувати обставинами, що породжують поглиблення такої різниці та створення нових факторів для її існування, а саме, суддя, який пройшов кваліфікаційне оцінювання не може отримувати суддівську винагороду у розмірі, що на порядок нижчий, ніж той суддя, який його на даному етапі не пройшов, оскільки в даному випадку не буде застосований принцип розсудливості, що зашкоджуватиме самій суті права.
ІV Касаційне оскарження
11. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 04 січня 2018 року.
12. У касаційній скарзі позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так позивач наголошує на тому, що судом апеляційної інстанції не застосовано до вказаних правовідносин норми статті 130 Конституції України.
12.2. Додатково зауважує, що на її думку, відповідач визнаючи розмір суддівської винагороди позивача, виходячи із приписів пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIIІ, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, чим порушив право позивача на передбачений Законом України № 2453-VI розмір суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, визначених статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", починаючи з 01 січня 2017 року, що є конституційною гарантією незалежності судді.
12.3. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
13. 12 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 820/3234/17 із Харківського окружного адміністративного суду.
14. Також до Верховного Суду надійшов відзив ТУ ДСА в Харківській області на касаційну скаргу позивача, в якій представник відповідача спростовуючи її доводи просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
15. 27 лютого 2018 року справа № 820/3234/17 надійшла до Верховного Суду.
16. 07 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року № 643/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів Кашпур О.В., Радишевську О.Р.