ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №823/207/18
касаційне провадження №К/9901/55152/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Желєзного І.В., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 (головуючий суддя: Бєлова Л.В., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі №823/207/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Черкаський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
В січні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ або відповідач), третя особа: Черкаський обласний військовий комісаріат (далі - Черкаський ОВК), в якому просив:
визнати протиправним і скасувати рішення МОУ України, оформлене протоколом №133 від 22.12.2017 (пункт 8), про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 (далі - Порядок №975) та здійснити її виплату.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що набув право на призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи відповідно до вимог статті 16 Закону №2011-XII та Порядку №975, оскільки у період з липня 1986 року по грудень 1986 року, як військовозобов`язаний, приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС внаслідок чого отримав захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і з 19.09.2017 йому встановлено ІІ групу інвалідності. Позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги посилаючись на те, що інвалідність настала понад 3-хмісячних строк після закінчення зборів. За твердженням позивача, днем виникнення права на отримання допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Закон №2011-XII відрізняє умови виплати допомоги військовослужбовцям та військовозобов`язаним, які призвані на спеціальні збори. Військовослужбовцям така допомога виплачується за умови отримання інвалідності, яка настала у період проходження служби, в тому числі зі сплином трьох місяців після звільнення зі служби, у той же час, військовозобов`язаному, якого призвано на спеціальні збори, допомога виплачується за умови настання інвалідності при виконанні обов`язків військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після закінчення спеціальних зборів. З огляду на те, що позивачу інвалідність встановлена понад трьохмісячний строк після закінчення таких зборів, підстави для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Законом №2011-XII, відсутні.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та ухвалено нове про часткове задоволення позову:
визнано протиправним і скасовано рішення відповідача про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
зобов`язано відповідача повторно розглянути питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 16 Закону №2011-XII та Порядку №975.
В задоволенні решти позовних вимог відмолено.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції з посиланням на практику Верховного Суду України, висловлену у постановах від 18.11.2014 у справі №21-446а14 та від 21.04.2015 у справі №21-135а15, виходив з того, що законодавець не пов`язує право на отримання одноразової грошової допомоги з часом та місцем звільнення з військової служби. Право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, яке мало місце в період її проходження. Належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про призначення одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції невірно трактував норми матеріального права, що призвело до помилкових висновків про наявність у позивача права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги на умовах, визначених Законом №2011-XII та Порядком №975. Скаржник зазначає, що законодавець розрізняє види військової служби і встановлює категорії, на які поділяються громадяни України щодо військового обов`язку, зокрема, військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Оскільки позивач є військовозобов`язаним, який був призваний на спеціальні (військові) збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 6 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ, який обмежує право військовозобов`язаних на отримання одноразової грошової допомоги часовими рамками (не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів). Відтак, з огляду на те, що інвалідність позивачу встановлена зі спливом трьохмісячного строку, підстави для призначення та виплати одноразового грошової допомоги - відсутні.
Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 18.07.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Позивач та третя особа правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог частини третьої статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1), що підтверджується інформацією, зазначеною у посвідченні серії НОМЕР_1, виданим Черкаською облдержадміністрацією.
Відповідно до даних, зазначених у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 13.11.1982, позивач у період з 24.07.1986 по 23.12.1986 був призваний на спеціальні збори та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС.
Згідно з відомостями, зазначеними у архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 18.12.2014 №179/1/16135, позивач як військовозобов`язаний приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у складі в/ч 57278.
Протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №2326 від 31.08.2017 встановлено, що захворювання позивача пов`язане із виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
19.09.2017 обласною МСЕК №1, на підставі акту огляду МСЕК №5832, позивачу вперше встановлено ІІ групу інвалідності.
Довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА, №871261 від 19.09.2017 встановлено причину інвалідності - захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
20.09.2017 УПСЗН Черкаської РДА видано позивачу посвідчення серії НОМЕР_3, відповідно до якого, останній є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
У зв`язку із встановленням інвалідності позивач через Черкаський ОВК звернувся до відповідача за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги.
За результатами розгляду порушеного позивачем питання відповідачем прийнято рішення, оформлене протоколом засідання комісії МОУ від 22.12.2017 №133, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги в зв`язку з тим, що інвалідність встановлена понад 3-х місячний строк після закінчення зборів.