ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №335/8641/16-а (2-а/335/283/2016)
адміністративне провадження №К/9901/19067/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у складі колегії суддів: Чередниченка В.Є. (головуючий), Іванова С.М., Панченко О.М. у справі №335/8641/16-а за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради №59 від 30.06.2016.
2. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2016 року позов задоволено повністю.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
4.1.Рішенням Запорізької міської ради від 24.03.2010 року № 43 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають приватизації" вирішено включити до переліку об`єктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають приватизації шляхом викупу об`єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення НОМЕР_1 підвалу літ.А-3), орендарем якого був позивач.
4.2.Станом на 30.06.2016 договір оренди об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення НОМЕР_1 підвалу літ.А-3) з ОСОБА_1 було розірвано на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2015, яке набрало законної сили.
4.3.Рішенням Запорізької міської ради № 59 від 30.06.2016 року "Про внесення змін до рішення міської ради від 24.03.2010 року № 43 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають приватизації" внесено зміни до рішення Запорізької міської ради від 24.03.2010 року № 43 та виключено пункт 18 додатка до рішення міської ради нежитлове приміщення площею 116.6 кв.м на АДРЕСА_1 ; орендар: покупець фізична особа ОСОБА_1 .
5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем під час прийняття оскарженого рішення вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон України №280/97-ВР) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 7-рп/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Постанова мотивована тим, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо, відповідно до приписів цих рішень, виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
6. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач діяв у межах вимог Законів України №280/97-ВР та "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року №2163-XII (далі - Закон України №2163-XII), який був чинним на час спірних правовідносин. Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що оскаржене рішення Запорізької міської ради не виконано, а відтак до спірних правовідносин помилково застосовано висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 16.04.2009 у справі №7-рп/2009.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивач подав касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, залишити у силі постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2016 року.
7.1.Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та допущення ним порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно до вимог Закону України №280/97-ВР, Закону України №2163-XII органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними та фізичними особами.
7.2.У зв`язку з цим вони не можуть скасовувати свої рішення, вносити зміни до них, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав або охоронюваних законом інтересів і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
7.3.Також позивач заперечує висновок суду апеляційної інстанції про те, що на підставі оскарженого рішення Запорізької міської ради не виникли будь які правовідносини, так як це рішення не виконане. При цьому вказує на те, що ним було вчинено певні дії для приватизації нежитлового приміщення площею 116.6 кв.м на АДРЕСА_1, а саме проведено оцінку об`єкта приватизації, зібрано необхідні документи для приватизації.
8. Відповідач заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не подав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у редакції до 08.02.2020, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10.Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11.Згідно зі статтею 16 Закону України №280/97-ВР матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (у тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.