ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №820/1384/18
адміністративне провадження №К/9901/56116/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Желєзного І.В., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 (головуючий суддя: Мороко А.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 (головуючий суддя: Спаскін О.А., судді: Калитка О.М., Любчич Л.В.) у справі №820/1384/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії щодо обчислення, призначення соціальних виплат та допомоги,
В С Т А Н О В И В:
26.02.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату (далі - відповідач-1), Міністерства оборони України (далі - відповідач-2), в якому просив суд :
- визнати протиправним та скасувати пункт 22 протоколу № 122 від 24.11.2017 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;
- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-2 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( далі - Закон № 2011-XII, в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017), у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою КМУ від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975), та наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей" (далі - наказ №530).
- зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої статею 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017), у Порядку № 975 від 25.12.2013 та відповідно до наказу № 530, з урахуванням раніше виплаченої суми.
- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.
- зобов`язати Міністерство оборони України відповідно до статті 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в частині пункту 22 протоколу № 122 від 24.11.2017 прийнято з порушенням вимог підпункту б) пункту 1 статті 16-2 Закону 2011-XII (в редакції Закону України № 2004-VIII від 06.04.2017), Порядку № 975 та наказу № 530, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просить його скасувати у вказаній частині.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 22 протоколу № 122 від 24.11.2017 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум.
Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 наказу № 530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої статею 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017), у Порядку, затвердженому постановою КМУ № 975 від 25.12.2013, та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014.
Зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої статею 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017), у Порядку, затвердженому постановою КМУ № 975 від 25.12.2013, та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014, з урахуванням раніше виплаченої суми.
У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивоване тим, що Міністерством оборони України прийнято рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги після набрання законної сили Законом України від 06.04.2017 № 2004-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2004-VIII), а тому відповідач мав керуватися нормами Закону № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII, який набрав чинності 07.05.2017), а не нормативно-правовими актами, які були чинні на момент встановлення позивачу інвалідності.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на позивача розповсюджується дія Закону №2004-VIII, зокрема, враховуючи його групу інвалідності, підпункту б) частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII), яким визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України направило на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 13.07.2018) у якій, з посиланням на порушення норм матеріального права, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач-2 зазначив, що Прикінцевими положеннями Закону №2004-VIII визначається тільки розповсюдження дії цього Закону на осіб, а не розмірів грошової допомоги при прийняття рішення відносно цих осіб, а самим Законом вже врегульованій порядок, який необхідно застосовувати при прийнятті рішення про призначення одноразової грошової допомоги в залежності від часу настання права у особи на отримання такої допомоги.
На переконання скаржника, нові розміри одноразової грошової допомоги не можуть бути застосовані до осіб, у яких право на отримання такої допомоги виникло до введення відповідних змін у Закон.
Звертає увагу, що позивачу на підставі платіжного доручення Харківського ОВК №2431 від 12.12.2017 було перераховано 206 700,00 грн одноразової допомоги, розрахованої відповідно до вимог законодавства, яке діяло на дату встановлення інвалідності та виникнення права на отримання такої допомоги.
Також скаржник зазначає, що Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (чинній з 01.01.2017) були внесені зміни до Закону України № 2011-XII, серед яких у частині другій статті 16 після слів "військовослужбовця" доповнено словами "(крім військовослужбовця строкової служби)",проте судами попередніх інстанцій не було взято до уваги, що позивач проходив саме строкову військову службу та був звільнений зі строкової військової служби 23.11.1980.
Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
11.09.2018 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, де він зазначає, що предметом судового розгляду є рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум від 24.11.2017 про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та вважає, що до регулювання даних правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент прийняття оскаржуваного рішення.
В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень КАС України, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (головуючий суддя) за результатами автоматизованого розподілу від 16.07.2019 у справі визначений новий склад суду (головуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Желєзний І.В., Шарапа В.М.).
Стверджує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а висновки судів відповідають обставинам справи.
Крім того зазначає, що виняток, зазначений у пункті 4 частини другої статті 16-2 Закону № 2011-XII (у редакції Закону №1774-VIII від 06.12.2016), не поширюється на випадок встановлення особі інвалідності після її звільнення з військової служби.
Відповідач-1 правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Ухвалою Верховного Суду 01.04.2020 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
При розгляді касаційної скарги Верховний Суд враховує вимоги статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас суд застосовує процесуальний закон, який діяв на момент подання касаційної скарги, оскільки розгляд касаційного провадження не був завершений до набрання чинності змін до КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що під час проходження служби з 09.11.1978 по 23.11.1980 позивач отримав поранення контузію та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні (ДРА) де велись бойові дії, що підтверджується інформацією з витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 5023 від 28.12.2015, а також довідкою МСЕК №118294 від 09.03.2016, відповідно до якої позивачу встановлена ІІІ група інвалідності.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 11.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 по справі № 642/3700/17, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 19 протоколу № 73 від 07.07.2017 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум.
Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" ОСОБА_1 .
Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Порядку, затвердженого постановою КМУ № 975 від 25.12.2013, та наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014.
Зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у Порядку, затвердженому постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014.
Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до статті 267 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.
Зобов`язано Міністерство оборони України відповідно до статті 267 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.
На виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 11.08.2017 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 по справі № 642/3700/17, Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом № 122 від 24.12.2017, пункт 22, відповідно до якого вирішено призначити допомогу рядовому у запасі ОСОБА_1, якого 23.11.1980 звільнено зі строкової військової служби та 09.03.2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інваліди ІІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серії 12 ААА №118294 від 09.03.2016) в розмірі 150-кратному прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 206 700,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Предметом спору у цій справі є вимога перерахунку одноразової грошової допомогу як інваліду ІІІ групи.
Так, за змістом пункту б частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII (в редакції від 01.01.2016, чинній на час встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи (09.03.2016), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).