ПОСТАНОВА
Іменем України
01 квітня 2020 року
Київ
справа №606/1020/16-а
провадження №К/9901/8845/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області у складі судді Марціцкої І.Б. від 09 серпня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Рибачука А.І., Багрія В.М., Старунського Д.М. від 06 жовтня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неналежного розрахунку та виплати йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити йому вказану допомогу у розмірі 42-місячного грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 серпня 2016 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неналежного розрахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю ІІ групи.
Зобов`язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи у розмірі 42-місячного грошового забезпечення на момент звільнення, виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у складі від 06 жовтня 2016 року постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 серпня 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.
Визнано протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо призначення ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи одноразової грошової допомоги у розмірі 42-місячного грошового забезпечення, виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою.
Зобов`язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій здійснити призначення ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи одноразової грошової допомоги у розмірі 42-місячного грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при вирішення спірних відносин пріоритетним є Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Отже, у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала в період проходження військової служби, особі рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту виплачується одноразова грошова допомога в порядку та на умовах, визначених статтею 118 Кодексу цивільного захисту України, Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 в розмірі 42- місячного грошового забезпечення, яке відповідно до згаданого порядку, Постанови №1294 і статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулася із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) на посаді начальника відділення 22 державного пожежно-рятувального поста 10 державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Тернопільській області.
7. Наказом Управління ДСНС України у Тернопільській області №596 від 02 листопада 2015 року майора служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальника відділення 22 державного пожежно-рятувального поста 10 державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Тернопільській області, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено за пунктом 176 підпунктом " 3" (за станом здоров`я).
8. Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК №0613914 від 15 грудня 2015 року ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності. Причина інвалідності: хвороба отримана в період проходження служби в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
9. Відповідно до протоколу засідання комісії МНС України № 5 від 20 жовтня 2015 року з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту вирішено згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 виплатити інваліду ІІ групи ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у сумі 55965,00 грн.
10. При розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, ДСНС України виходило з розміру його посадового окладу за останньою посадою, окладу за звання та надбавки за вислугу років.
11. Не погоджуючись з виплаченою сумою допомоги, ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Касаційна скарга Державної служби України з надзвичайних ситуацій обґрунтована тим, що питання, пов`язані із проходженням громадянами України служби цивільного захисту, соціальним та правовим захистом осіб рядового і начальницького складу такої служби, грошовим забезпеченням цих осіб, а також питання щодо виплати їм допомоги у разі травми, поранення чи інвалідності, що заподіяні чи настали у період проходження служби, врегульовані Кодексом цивільного захисту України та Порядком № 908, якими визначено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється розмір одноразової грошової допомоги. Посилання позивача на застосування до даних правовідносин положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є необґрунтованими, оскільки спірні відносини виникли щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 118 Кодексу цивільного захисту України.
13. Відзиву на касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 серпня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 не надав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.