ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №120/4542/18-а
адміністративне провадження №К/9901/22435/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В.Ю., суддів: Сушка О.О., Ватаманюка Р.В. від 17.07.2019
у справі № 120/4542/18-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області
про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі також - відповідач), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо нерозгляду її клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та неприйняття жодного із рішень (у формі наказу) за результатами розгляду її клопотання; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути її клопотання від 23.10.2018 та прийняти рішення у формі наказу, яким вирішити питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населеного пункту Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, або ж мотивовану відмову у наданні такого дозволу.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2019 позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населеного пункту Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.10.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населеного пункту Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 704,80 грн.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2019 скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. 08.08.2019 до Верховного Суду від позивача надійшла касаційна скарга на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019, в якій просить таку скасувати, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2019 залишити без змін.
5. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
6. Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити дії.
7. 24.10.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.10.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність за межами населеного пункту Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.
9. Листом від 19.11.2018 №17023/0-4942/0/95-18 відповідач повідомив позивача, що з метою з`ясування інформації щодо правового статусу земельної ділянки їй необхідно погодити викопіювання з планово-картографічного матеріалу у відділі у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
10. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 04.12.2012 № 1525 та додатків до нього земельна ділянка, яка зазначена на графічних додатках, поданих разом з клопотанням позивачем №11, що відповідає ділянкам під номерами 73, 73 на викопіюванні з плану території, передана у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Позивач свої вимоги обґрунтовувала тим, що неприйняття жодного із рішень (у формі наказу) за результатами розгляду її клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправною бездіяльністю, а лист відповідача від 19.11.2018 №17023/0-4942/0/95-18 не є належною відповіддю на подане нею клопотання, оскільки за змістом та формою не може вважатись відмовою у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
12. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що згідно з розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області №1443 від 09.11.2012 земельна ділянка, щодо якої позивач бажає отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, передана у власність ОСОБА_4 .
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що лист відповідача від 19.11.2018 №17023/0-4942/0/95-18 наданий у відповідь на клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою за змістом та формою не може вважатись відмовою у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного Кодексу України та є протиправним. Суд дійшов висновку, що відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що цей орган не прийняв жодного рішення з тих, які він повинен ухвалити згідно зі законом. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з підстав, що не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
14. Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що оскільки земельна ділянка, на яку позивач бажає отримати дозвіл для розроблення проекту землеустрою, передана у приватну власність відповідно до розпорядження уповноваженого органу, відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Дана відмова не позбавляє позивача можливості набуття права на іншу вільну земельну ділянку державної власності у порядку, визначеному статтями 116, 118 Земельного кодексу України. Законодавством, яке регулює земельні відносини, не встановлено вимог до форми висновків уповноважених органів за результатами розгляду клопотань осіб, зацікавлених в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, зокрема відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Єдина вимога до такої відмови, передбачена Земельним кодексом України, це її належна мотивація.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
15. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що під час розгляду справи таким не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у його постановах, в частині недопустимості оформлення відповіді відповідача у формі листа, а не наказу. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка, щодо якої позивач звернулася із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, передана у приватну власність відповідно до розпорядження уповноваженого органу, однак не встановив особу власника, не звернув увагу, що право власності повинне підтверджуватися виключно належними та допустимими доказами, зокрема, державними актами про право власності на землю до 01.01.2013, а з вказаної дати - інформацією про реєстрацію речового права, однак доказів такого не надав, а суд помилково вважав розпорядження Вінницької районної державної адміністрації як правовстановлюючий документ на земельну ділянку. Чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
16. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечував щодо задоволення такої, посилаючись на те, що надання дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачеві порушить права та інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації №1525 від 04.12.2012 їм затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Писарівської сільської ради та передано у власність громадянам, зокрема, спірну земельну ділянку. З огляду на викладене, рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій и бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. За змістом статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
21. Частиною другою статті 4 Земельного кодексу України передбачено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
22. Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - це сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.
23. Згідно з пунктом "в" частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
24. Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства.
25. Згідно з частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.