1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



03 квітня 2020 року

Київ

справа №822/5261/15

адміністративне провадження №К/9901/25672/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,



розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року (головуючий суддя Білоус О.В., судді: Курко О.П., Совгира Д.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" до Красилівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,



В С Т А Н О В И В:



В серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Красилівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 липня 2015 року №0000602201, яким до Товариства застосовано фінансові санкції за порушення строків розрахунків у іноземній валюті в сумі 30624,69 грн.



Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що податковим органом раніше вже проводилась позапланова невиїзна перевірка з питань своєчасності проведення розрахунків по експортному контракту від 01 березня 2011 року №1/14 за період з 20 серпня 2014 року по 13 січня 2015 року, за результатами якої складався акт від 22 січня 2015 року №31/22/34543250 та виносилось податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2015 року №0000062201 про застосування фінансових санкцій в сумі 201410,88 грн., оскаржене Товариством й визнане протиправним і скасоване в судовому порядку, а тому відповідач не міг повторно проводити перевірку за той самий період й за її результатами виносити оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення.



Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року позов задоволено.



Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі №822/763/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 13 лютого 2015 року №0000062201 про застосування до Товариства фінансових санкцій в сумі 201410,88 грн., винесене за наслідками проведення позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності проведення розрахунків по експортному контракту від 01 березня 2011 року №1/14 за період з 20 серпня 2014 року по 13 січня 2015 року, який, разом з тим, був предметом перевірки, складення акту за її результатами та винесення податкового повідомлення рішення, оскаржуваного у даній справі; крім того, вказаними судовими рішеннями встановлено, що на час проведення перевірки контролюючий орган був проінформований про наявність висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Департаменту зовнішньоекономічної діяльності) №1359 від 31 грудня 2014 року про продовження Товариству строків розрахунків по експортному контракту від 01 березня 2011 року №1/14, а тому застосування до нього фінансових санкцій за недотримання такого строку було безпідставним.



Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.



Приймаючи таке рішення, суд, дослідивши обставини справи, прийшов до висновку, що оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення винесене за результатами проведеної посадовими особами контролюючого органу перевірки стану проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариства з фірмою EKOCENTR SP.Z.O.O. за період з 10 грудня 2014 року по 02 липня 2015 року, який не був охоплений попередньою перевіркою; при цьому в назві акту перевірки в частині зазначення періоду, що перевірявся, допущено описку (зазначено "з 20 серпня 2014 року по 13 січня 2015 року"), тоді як із тексту останнього вбачається, що вона проводилась саме за період з 10 грудня 2014 року по 02 липня 2015 року, а її результатами встановлено порушення Товариством вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (далі - Закон №185), у зв`язку з чим йому правомірно нараховано фінансові санкції відповідно до вимог статті 4 вказаного Закону.



Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, Товариство звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило його скасувати з підстав, що вже наводились ним в позовній заяві, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.



Відповідач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а постанову апеляційного суду, яку він просив залишити без змін, - обґрунтованою та законною.



В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).



Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.



Судами встановлено, що Товариство зареєстроване як юридична особа Красилівською РДА 21 листопада 2006 року й основними видами його діяльності є виробництво радіаторів та котлів центрального опалення, інших машин та устаткування загального призначення, автомобілів, автомобільних кузовів, причепів та напівпричепів, а також неспеціалізована оптова торгівля.



В період з 03 липня 2015 року по 09 липня 2015 року посадовими особами Інспекції проведено невиїзну позапланову перевірку Товариства з питань своєчасності проведення розрахунків по експортному контракту від 01 березня 2011 року №1/14 з фірмою EKOCENTER SP.Z.O.O., за результатами якої складено акт перевірки від 14 липня 2015 року №428/22/34543250, яким встановлено порушення статті 1 Закону №195 та пунктів 1 постанов Національного банку України від 12 травня 2014 року №270, від 20 серпня 2014 року №515, від 01 грудня 2014 року №758 в частині дотримання 90-денного строку надходження валютних коштів за експортований товар по контракту від 01 березня 2011 року №1/14 в сумі 72750 польських злотих - на 7 днів, в сумі 78505 польських злотих - на 10 днів, в сумі 71945 польських злотих - на 7 днів.



На підставі висновків акту перевірки Інспекцією 31 липня 2015 року винесено податкове повідомлення-рішення від №0000602201, яким Товариству нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 30624,69 грн.



При цьому апеляційний суд зазначив, що в даному випадку перевірці підлягав стан проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності позивача з фірмою EKOCENTR SP.Z.O.O. саме за період з 10 грудня 2014 року по 02 липня 2015 року, який не був охоплений попередньою перевіркою, а в назві акту перевірки в частині зазначення періоду, що перевірявся, лише допущено описку й помилково зазначено про її проведення за період з 20 серпня 2014 року по 13 січня 2015 року, тоді як в тексті останнього перевіряємим періодом вказано "з 10 грудня 2014 року по 02 липня 2015 року".



Так перевіркою встановлено, що 01 березня 2014 року між Товариством (як постачальником) та фірмою EKOCENTR SP.Z.O.O (як покупцем) укладено експортний договір №1/14, на виконання умов якого згідно митної декларації №400050000/2014/015683 від 10 грудня 2014 року Товариство здійснило експорт продукції (частин до сталевих газових побутових водогрійних котлів для центрального опалення) на суму 72750 польських злотих із граничним терміном надходження валютної виручки - 10 березня 2015 року, проте відповідно до банківської виписки 17 березня 2015 року на рахунок позивача надійшло 165265 польських злотих, в тому числі по МД №400050000/2014/015683 від 10 грудня 2014 року - 72750 польських злотих, тобто за період з 11 березня 2015 року по 17 березня 2015 року заборгованість становила 72750 польських злотих, прострочення - 7 днів.


................
Перейти до повного тексту