ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №805/3483/17-а
адміністративне провадження №К/9901/24987/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2017 (суддя Бабаш Г.П.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 (головуючий суддя Компанієць І.Д., судді: Гайдар А.В., Ястребова Л.В.) у справі № 805/3483/17-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1-13 від 08.08.2017 року, яким позивачу визначено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 2149,68грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на помилковість нарахування контролюючим органом податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, зважаючи на те, що відповідач неправомірно застосував ставку податку, яка визначена рішенням Петропавлівсько - Борщагівською сільською радою №3 від 18.01.2016 року. Так, позивач вказує на те, що відповідач невірно застосував показники обчислення податку, оскільки житлове приміщення належить їй на праві власності з 10.02.2016 року. Окрім цього, позивач зауважує, що згідно приписів пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення ставок місцевих податків та зборів застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Таким чином, відповідач безпідставно застосував ставку податку, визначену рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської Ради №3 від 18.01.2016 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8.11.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №1-13 від 08.08.2017 року в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно у розмірі 179,14грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили з обгрунтованості прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, натомість встановили, що при нарахуванні відповідачем суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно податковим органом не враховано приписи пп. 266.8.1 п. 268.1 ст. 268 Податкового кодексу України, а тому визначено, що період, за який позивачу необхідно було нарахувати податок на нерухоме майно за 2016 рік, є лютий - грудень 2016 року, оскільки позивач набув право власності на об`єкт нерухомості 10.02.2016 року.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову - про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач зазначає, що при розрахунку суми податку у спірному податковому повідомленні-рішенні він застосував рішення Петропавлівсько - Борщагівською сільською радою №3 від 18.01.2016 року, а тому при винесенні податкового повідомлення-рішення №1-13 від 08.08.2017 року діяв в межах повноважень, та у спосіб, визначений законом.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору купівлі-продажу №152 від 10.02.2016 позивачем придбано житловий будинок загальною площею 276 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена інформація підтверджена інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.02.2016.
8.08.2017 Головним управлінням ДФС у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення №1-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 2149,68грн.
Не погодившись з таким рішенням позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до статті 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком.
За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Положенням про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, затвердженого рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №3 від 18 січня 2016 року, визначено, що ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування: для будівель, віднесених до житлової нерухомості в розмірі 1 %.