ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №1.380.2019.003732
адміністративне провадження №К/9901/34634/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року (суддя - Коморний О.І.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року (головуюча суддя Судова-Хомюк Н.М., судді: Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.)
у справі за заявою Головного управління ДФС у Львівській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОР-ТОРГ"
про підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна,
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
Головне управління ДФС у Львівській області (надалі також - ГУДФС) звернулося до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "БОР-ТОРГ".
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року заяву Головного управління ДФС у Львівській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "БОР-ТОРГ" залишено без руху; надано Головному управлінню ДФС у Львівській області строк для усунення недоліків позовної заяви до 10:30 год. 25 липня 2019 року.
Також заявнику роз`яснено, що у разі неусунення ним у визначений судом термін недоліків заяву з доданими до неї документами буде повернуто відповідно до положень частини 3 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у задоволені заяви представника Головного управління ДФС у Львівській області про продовження строків на усунення недоліків заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у справі 1.380.2019.003732 до прийняття рішення у справі відмовлено. Заяву Головного управління ДФС у Львівській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "БОР-ТОРГ" повернуто Головному управлінню ДФС у Львівській області.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року відмовлено ГУ ДФС у Львівській області в задоволені апеляційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року №1.380.2019.003732.
Ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції виходили із того, що Головне управління ДФС у Львівській області, як особа як звернулась із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, є суб`єктом сплати судового збору. При не дотриманні вказаного обов`язку у строки, визначені чинним законодавством, заява підлягає поверненню.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУДФС звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти рішення, яким зобов`язати Львівський окружний адміністративний суд відкрити провадження за заявою щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ "Бор-Торг".
Товариство з обмеженою відповідальністю "БОР-ТОРГ" не скористалось процесуальним правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи особи, що подала заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків (особи, яка подала касаційну скаргу)
Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ГУДФС зазначило, що суди, ухвалюючи рішення не врахували такого.
Статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) заяву визначено як форму звернення до суду органів Державної фіскальної служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень. Частина перша статті 283 КАС України визначає, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює вичерпний перелік документів за подання яких необхідно сплатити судовий збір. Вказану заяву Закон України "Про судовий збір" не відносить до об`єктів, за який справляється судовий збір.
Таким чином, податковий орган наполягає на тому, що заява органу Державної фіскальної служби, передбачена статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, не є об`єктом справляння судового збору.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
За змістом статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Частиною першою статті 269 КАС України передбачено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
З урахуванням наведеного, подана до суду органом доходів і зборів заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є особливою формою позовної заяви.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (надалі також - Закон) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом частини першої статті 3 Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.