ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №804/1981/16
адміністративне провадження №К/9901/27002/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року (суддя Ляшко О.Б.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року (головуючий суддя Коршун А.О., судді: Суховаров А.В., Чередниченко В.Є.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія "Мир" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія "Мир" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція, відповідач; яку ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2020 року замінено її правонаступником - Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000753901 від 20 листопада 2015 року.
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким йому нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності й невиконання зобов`язань та застосовано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 185774,86 грн., оскільки Компанією "V.K.VALYEN S.A.U." передоплату в сумі 13735,00 євро (324214,41грн.), отриману на виконання умов торгівельного контракту від 27 жовтня 2014 року №01/14, повернуто 17 вересня 2015 року, тобто одразу після закінчення форс-мажорних обставин, в підтвердження настання яких Товариством надано належні докази.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "У" Інспекції від 20 листопада 2015 року №0000753901, яким Товариству нараховано суму грошового зобов`язання у розмірі 185774,86 грн. за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.
Приймаючи такі рішення, суди, зважаючи на положення частини 6 статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (далі - Закон №185), за змістом якої якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, прийшли до висновку про недопущення Товариством пропуску визначеного Законом №185 строку здійснення розрахунків в іноземній валюті (зважаючи на підтвердження ним форс-мажорних обставин, з огляду на які його контрагент - Компанія "V.K.VALYEN S.A.U." не зміг виконати взяті на себе за умовами торгівельного контракту від 27 жовтня 2014 року №01/14 зобов`язання й 17 вересня 2015 року, тобто одразу після закінчення цих обставин, повернув передоплату в сумі 13735,00 євро (324214,41грн.)) та, як наслідок, неправомірне застосування до Товариства штрафних санкцій і пені на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Зокрема, як зазначає відповідач, судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що за приписами частини 7 статті 6 Закону №185 підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору, проте позивачем передбачених зазначеною нормою закону доказів ані під час перевірки, ані при розгляді даної справи надано не було, відтак Інспекцією правомірно прийнято рішення про застосування до нього штрафу і пені.
В письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Інспекції у період з 04 листопада 2015 року по 10 листопада 2015 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні імпортних операцій по зовнішньоекономічному контракту №01/14 від 27 жовтня 2014 року з Компанією "V.R.VALYEN S.A.U" (м.Валенсія, Іспанія) за період з 27 жовтня 2014 року по 17 вересня 2015 року, за результатами якої складено акт №136/28-01-39-32140004 від 12 листопада 2015 року, в якому, в свою чергу, відображено наступні встановлені перевіркою порушення:
- статті 2 Закону №185 в частині несвоєчасного повернення передоплати у сумі 13735,00 євро (324214,41грн.) при виконанні імпортного контракту №01/14 від 27 жовтня 2014 року з Компанією "V.K.VALYEN S.A.U." (м.Валенсія, Іспанія);
- статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" при виконанні імпортного контракту №01/14 від 27 жовтня 2014 року з Компанією "V.K.VALYEN S.A.U.".
За результатами перевірки, на підставі акту №136/28-01-39-32140004 від 12 листопада 2015 року податковим органом 20 листопада 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000753901, яким Товариству нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 185774,86 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку, однак рішеннями Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 06 січня 2016 року №137/10/28-10-10-4-33 та ДФС від 17 березня 2016 року №5785/6/99-99-10-01-04-25 скарги Товариства залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000753901 від 20 листопада 2015 року - без змін.
Також суди встановили, що 27 жовтня 2014 року Товариство (як покупець) уклало з Компанією "V.K.VALYEN S.A.U." (м.Валенсія, Іспанія) (як продавцем) торгівельний контракт №01/14 на поставку порошку з плодів (стручків) рожкового дерева, відповідно до умов якого 08 грудня 2014 року перерахувало на користь Компанії "V.K.VALYEN S.A.U." 13760,00 євро на умовах 100% передоплати, а продавець взяв на себе зобов`язання в строк до 09 лютого 2015 року надіслати покупцю товар - плоди рожкового дерева на суму 13760 євро, але взятих на себе зобов`язань не виконав, товар не поставив (граничний термін здійснення імпорту за даним контрактом -10 березня 2015 року) та 17 вересня 2015 року повернув позивачу передоплату у розмірі 13735,00 євро (за вирахуванням комісійної винагороди банка).
При цьому, як вказали суди, невиконання продавцем - Компанією "V.K.VALYEN S.A.U." своїх зобов`язань за контрактом №01/14 від 27 жовтня 2014 року мало місце внаслідок виникнення обставин непереборної сили - прийняття органами державної влади постанов (Загальний санітарний реєстр підприємств харчової промисловості, номер SA/IG/mjsb), які не дозволили у визначені контрактом строки (до 09 лютого 2015 року) виконати взяті зобов`язання з поставки товару (плодів рожкового дерева по ціні 13760 євро), про що продавець 04 лютого 2015 року направив позивачеві лист.