ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №670/237/17
адміністративне провадження №К/9901/43160/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 12.06.2017 у складі судді Потапова О.О. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 у складі колегії суддів: Совгири Д.І. (головуючий), Курка О.П., Гонтарука В. М., у справі №670/237/17 за позовом ОСОБА_1 до Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, сільського голови Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області Коваль Людмили Дмитрівни про порушення прав людини
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області (надалі - Сільська рада), сільського голови Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області Коваль Людмили Дмитрівни, в якому просила скасувати рішення сесії відповідача 1 №8-13-2017, зобов`язати його винести рішення, котрим надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування розміром 0,12 га по АДРЕСА_1, за цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства, згідно поданої заяви від 17.03.2017 з додатками та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
2. У подальшому ОСОБА_1 подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій остання просила визнати нечинним та скасувати рішення відповідача 1 від 26.04.2017, винесені щодо заяв позивача, в котрих їй відмовлено у задоволенні клопотань і винести рішення, яким зобов`язати відповідача 1: винести рішення, котрим задовольнити її клопотання в заявах №30, №31, №36, надати дозвіл на виготовлення технічної документації про надання позивачу ділянок в користування; належним чином відреагувати на заяву позивача №37 про захоплення ділянки, яку вона оспорює в суді, згідно статті 125, 161, 211 пункту "б" Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).
3. Постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 12.06.2017, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
4.1. Судовим рішенням у справі №670/6/17 Сільську раду зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2016 про виділення їй земельної ділянки для власного користування.
4.2. Рішенням Сільської ради від 17.03.2017 №8-13/2017 "Про розгляд рішення суду по справі №670/6/17 ОСОБА_1 та повторний розгляд заяви від 18.04.2016" (надалі - Рішення №8-13/2017), відкладено розгляд заяви гр. ОСОБА_1, поки дана жителька не подасть на розгляд комісії та сесії місце розташування бажаної земельної ділянки (прив`язка до території населеного пункту) та вкаже її розмір і цільове призначення.
4.3. Рішенням Сільської ради від 26.04.2017 (надалі - Рішення від 26.04.2017) відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 від 17.03.2017 №30, №31 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою в користування розміром 0,12 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка віднесена до іншого цільового призначення.
5. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що станом на час розгляду даної справи відповідач 1 самостійно поновив розгляд заяви позивача, розглянувши її 26.04.2017, тому на переконання судів, відпали підстави і предмет заявленого позову в частині позовних вимог про скасування Рішення №8-13/2017. Що стосується оспорюваного Рішення від 26.04.2017, то суди послались на судове рішення у справі №670/476/13-а, яким встановлено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, тому суди погодились з висновками відповідача 1 щодо наявності підстав, визначених статтею 118 ЗК України, для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Позивач - ОСОБА_1, подала касаційну скаргу на постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 12.06.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017, в якій просять оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.
6.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення не містять вказівки щодо дослідження поданих позивачем до Сільської ради заяв з додатками до них. Також, судами не розглянуто позовні вимоги в частині, що стосується протиправності дій відповідача 1 стосовно залишення без розгляду заяви позивача №37 та залишення без задоволення її заяви №36. Судами не надано оцінки відомостям, що наведені у постанові органу державної виконавчої служби, в якій йдеться про те, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель громадської та житлової забудови та поданим позивачем судовим рішенням, які мали значення для правильного вирішення заявленого спору по суті.
7. Інші учасники справи заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не подали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що була чинною до 08.02.2020, надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
10. Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
11. Частиною 2 статті 123 ЗК України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
12. Частиною 3 цієї статті визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
13. У свою чергу, за змістом частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пункт 21).
14. Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, згідно яких подані позивачем заяви стосувались надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у користування, судами попередніх інстанцій було безпідставно застосовано до спірних правовідносин норми статті 118 ЗК України, які визначають порядок набуття громадянами земельних ділянок у власність.