ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №826/4437/16
адміністративне провадження №К/9901/31624/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. від 30 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Ганечко О.М., Літвіної Н.М. від 06 червня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві (надалі - відповідач, Інспекція), в якому просило: 1) визнати протиправною бездіяльність Інспекції по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 832282,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у визначений законом термін; 2) зобов`язати Інспекцію збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 832282,00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що після набрання чинності положенням Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо електронного адміністрування ПДВ у позивача виникли труднощі з таким адмініструванням, оскільки відповідачем всупереч вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу не забезпечено автоматичного збільшення від`ємного значення зобов`язань з ПДВ у системі електронного адміністрування на суму 832282,00 грн., на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних та яка була відображена позивачем у поданій до податкового органу декларації з ПДВ за червень 2015 року та в подальшому в уточнюючому розрахунку до неї.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, позов Товариства задоволено повністю.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що податкова декларація з ПДВ за червень 2015 року, як і уточнюючий розрахунок до неї, подані позивачем до контролюючого органу та прийняті останнім, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ній показники (зокрема рядку 24) мали бути враховані відповідачем при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у сумі 832282,00 грн., однак відповідних дій вчинено не було, чим допущено протиправну бездіяльність.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України, а також неповне з`ясування всіх обставин у справі, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Товариство у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 липня 2015 року Товариством подано до Інспекції податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, у якій в рядку 24 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) вказано показник 832282 грн. Прийняття контролюючим органом цієї звітності підтверджується копією квитанції №2 за реєстраційним номером №9151436555.
01 вересня 2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, відповідно до якого сума від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду (рядок 24 уточненого розрахунку) не змінилась і дорівнює - 832282 грн. Прийняття контролюючим органом уточнюючого розрахунку підтверджується копією квитанції №2 за реєстраційним номером №9181479721.
У зв`язку з тим, що за поданими податковою декларацією з ПДВ за червень 2015 року та уточнюючим розрахунком до неї коригування від`ємного значення у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулось, про що свідчить витяг з системи електронного адміністрування ПДВ, позивач звертався до ГУ ДФС у м. Києві із відповідними листами, в яких просив надати пояснення з цього приводу.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V ПК України, якою доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набрав чинності 01 січня 2015 року.
Так, згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.
На виконання приписів вказаної норми ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок №569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Згідно пункту 1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
За змістом же приписів пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України (в редакції, чинній з 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ. У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ?НаклОтр та ?НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми ?Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
При цьому у відповідності до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. В такому випадку суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.