Постанова
Іменем України
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 296/7366/19
провадження № 51-442км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Крижанівського В.П. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 09 жовтня 2019 року та вирок Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060020002897, за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), в силу вимог ст. 89 КК України такого, що не має судимості, .
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29 червня 2019 року, приблизно о 20:30, будучи у стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, проник до квартири АДРЕСА_2 . Перебуваючи у приміщенні вищевказаної квартири, виявивши у ньому власницю ОСОБА_2, яка прикута до ліжка, з метою подолання її волі до опору, накинув на її тіло халат, однак, внаслідок активного супротиву потерпілої, між ними розпочалась штовханина. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1, за вказаних вище обставин, долаючи опір ОСОБА_2, застосовуючи фізичну силу, шляхом ривків зірвав з вух золоті сережки останньої. Після цього, ОСОБА_1 разом з викраденим майном місце вчинення злочину залишив та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди на суму 3516,34 грн.
Вироком Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року вирок районного суду в частині призначеного покарання скасовано та постановлено свій вирок, яким призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. В іншій частині вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому вказує, що вирок районного суду не містить формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, зокрема способу проникнення до житла та застосування сили, вини та виду заподіяної шкоди від злочину. Вважає, що місцевий суд неправильно розглянув справу в порядку ст. 349 КПК України, окрім того судове провадження здійснено за відсутності потерпілої та не з`ясовано її думку щодо проведення засідання в порядку ст. 349 КПК України. Апеляційний суд у свою чергу, не виправив допущених районним судом помилок, а також не звернув увагу на порушення судом першої інстанції щодо допустимості доказів у відповідності до ст. 88 КПК України, наданих прокурором під час проведення засідання у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового розгляду заперечень на касаційну скаргу не надходило.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженням лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Зі змісту касаційної скарги захисника убачається, що він заперечує правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, тоді як їх перевірка в силует. 433 КПК України до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесена.
Разом з тим, як видно з матеріалів справи, під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердив обставини, викладені в обвинуваченні, та погодився на розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд переконався у правильності розуміння ОСОБА_1 змісту обвинувачення, у добровільності його позиції, а також роз`яснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти викладених в обвинувальному акті обставин, суд у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів щодо-тих обставин, які ніким не оспорюються.