Постанова
Іменем України
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 750/3347/17
провадження № 51-468км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Слинька С.С.
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 квітня 2019 року й ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270010009476, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останній раз - 28 березня 2018 року вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 травня 2013 року та призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 березня 2018 року, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
Згідно з вироком, 04 жовтня 2016 року, приблизно о 23:50, ОСОБА_1, діючи повторно, знаходячись неподалік зупинки громадського транспорту "Політехнічний університет", що на вул. Шевченка у м.Чернігові, шляхом нанесення декількох ударів кулаком в область голови ОСОБА_2, заподіяв останньому легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я та відкрито заволодів його майном, чим заподіяв ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 225 грн.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що матеріали провадження не містять достатніх доказів його винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, при цьому судовий розгляд у суді першої інстанції було проведено неповно й однобічно, висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають фактичним обставинам провадження. Стверджує, що на досудовому слідстві до нього застосовувався психологічний тиск. Вважає, що протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками не відповідає вимогам закону. На зазначені порушення ним було вказано і в апеляційній скарзі, проте апеляцій суд всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не надав оцінки всім доводам його скарги та скарги захисника. Крім того, просить зарахувати йому строк попереднього ув`язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового розгляду заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено в частинах 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що засуджений, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано у статтях 409 та 410 КПК України, просить доказам у справі дати іншу оцінку, ніж та, яку дали суди першої та апеляційної інстанцій, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Наявні в матеріалах кримінального провадження докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, а тому об`єктивних підстав недовіряти їм немає.
Отже, дослідивши обставини встановленні під час кримінального провадження, надавши доказам належну оцінку, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов вмотивованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам статей 370, 374 КПК України.
Перевіривши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд надав належну оцінку доводам апеляційних скарг сторони захисту та навівши підстави прийнятого рішення, обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.