Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 415/262/17
провадження № 61-18265св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач (за первісним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика",
відповідач (за первісним позовом) - ОСОБА_1 ,
треті особи: публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", ОСОБА_2,
позивач (за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика",
треті особи: публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 13 жовтня 2017 року у складі судді Фастовець В. М. та постанову Апеляційного суду Луганської області від 15 січня 2018 року у складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Авалян Н. М., Єрмакова Ю. В.,
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1, треті особи: публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет застави та зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", треті особи: публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", ОСОБА_2, про визнання невиконання зобов`язань таким, що сталося внаслідок непереборної сили.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "Позика" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 треті особи: публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет застави.
Позовна заява мотивована тим, що 06 грудня 2011 року між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4/1139417. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та позичальником того ж дня укладено договір застави транспортного засобу марки NISSAN, модель QASHQAI, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № VIN -НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_3 .
30 жовтня 2015 року право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором № 4/1139417 перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Позика" на підставі договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 10-IV та первісним кредитором здійснено зміну заставодержателя з ПАТ "Креді Агріколь Банк"на ТОВ "Фінансова компанія "Позика" і останнє набуло права заставодержателя відносно вказаного вище транспортного засобу.
Відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 23 грудня 2016 року за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 156 436,26 грн, яка складається з: 77 735,94 грн - суми простроченого основного боргу за кредитом; 927,00 грн - суми нарахованих процентів; 11 300,27 грн - суми прострочених процентів; 60 728,05 грн - суми збитків від інфляції; 5 745,00 грн - 3 % річних від суми боргу.
Позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "Фінансова компанія "Позика" за кредитним договором від 06 грудня 2011 року № 4/1139417 в розмірі 156 436,26 грн звернути стягнення на предмет застави, а саме - транспортний засіб марки NISSAN, модель QASHQAI, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № VIN -НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_3, зареєстрований 02 грудня 2011 року відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи м. Лисичанськ при УДАІ УМВС України в Луганській області та який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 02 грудня 2011 року відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи м. Лисичанськ при УДАІ УМВС України в Луганській області, шляхом продажу заставного майна ТОВ "Фінансова компанія "Позика" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям з обліку зазначеного транспортного засобу у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС України, а також надати ТОВ "Фінансова компанія "Позика" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Зобов`язати відповідача передати ТОВ "Фінансова компанія "Позика" автомобіль марки NISSAN, модель QASHQAI, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № VIN - НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_3 , з комплектом ключів, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Позика" в якому, посилаючись на вимоги статей 614, 617 ЦК України, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014, просив суд визнати, що у період з 14 квітня 2014 року та до завершення військових дій або проведення антитерористичної операції на території України невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 4/1139417 від 06 грудня 2011 року сталося внаслідок непереборної сили.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 13 жовтня 2017 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Луганської області від 15 січня 2018 року, позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "Фінансова компанія "Позика" за кредитним договором від 06 грудня 2011 року № 4/1139417 в розмірі: 89 963,21 грн, яка складається з суми простроченого основного боргу за кредитом в розмірі 77 735,94 грн, суми нарахованих процентів в розмірі 927,00 грн, суми прострочених процентів в розмірі 11 300,27 грн, звернуто стягнення на предмет застави, а саме: транспортний засіб марки NISSAN, модель QASHQAI, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № VIN -НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_3, шляхом продажу заставного майна ТОВ "Фінансова компанія "Позика" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям з обліку транспортного засобу - автомобіль марки NISSAN, модель QASHQАІ, рік випуску 2011, номер шасі (кузова, рами) № VIN -НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_3, а також надано ТОВ "Фінансова компанія "Позика" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Зобов`язано ОСОБА_1 передати ТОВ "Фінансова компанія "Позика" автомобіль марки NISSAN, модель QASHQAI, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № VIN - НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_3 , з комплектом ключів, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Позика" судовий збір в розмірі 1 349,45 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "Позика" про визнання невиконання зобов`язань таким, що сталося внаслідок непереборної сили, відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що з вини відповідача, який належним чином не виконував зобов`язань за кредитним договором щодо його своєчасного й повного погашення, виникла заборгованість, у рахунок погашення якої новий кредитор - позивач ТОВ "Фінансова компанія "Позика" відповідно до умов кредитного договору та вимог статей 512, 514, 516, 572, 589, 590 ЦК України, статей 19, 20 Закону України "Про заставу", статей 24 - 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та забезпечення реєстрації обтяжень" має право звернути стягнення на предмет застави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Позика" відмовити, зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Лисичанського міського суду Луганської області.
03 жовтня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
На підставі ухвали Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до кредитного договору, у разі невиконання зобов`язання по погашенню заборгованості протягом 30 днів боржнику направляється відповідне повідомлення. Такого повідомлення позивач ТОВ "Фінансова компанія "Позика" не направило відповідачу.
Позивач не провів жодних дій щодо досудового врегулювання спору або позасудового звернення стягнення на предмет застави.
У касаційній скарзі зазначається, що ТОВ "Фінансова компанія "Позика" змінило строк виконання основного зобов`язання в односторонньому порядку (звернувшись до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет застави). Суд першої інстанції не визначив вартість предмета застави на час подання позову. Судом апеляційної інстанції помилково застосовано статтю 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо необхідності отримання сертифікату Торгово-промислової палати України.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 06 грудня 2011 року між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4/1139417, згідно з яким відповідач отримав кредит на придбання транспортного засобу NISSAN QASHQAI, для особистих потреб у сумі 164 050,00 грн зі сплатою 15,90 % річних строком користування з 06 грудня 2011 року по 05 грудня 2018 року включно.
На забезпечення цього договору між банком та позичальником того ж дня укладено договір застави рухомого майна, за умовами якого ОСОБА_1 передав у заставу банку належний йому на праві власності автомобіль марки NISSAN, модель QASHQAI, рік випуску 2011, номер шасі (кузова, рами) № VIN -НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_3, заставною вартістю визначеною сторонами 193 000,00 грн.
На підставі укладеного 30 жовтня 2015 року між ТОВ "Фінансова компанія "Позика" та ПАТ "Креді Агріколь Банк" договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 10-IV, первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги за кредитним договором від 06 грудня 2011 року та за укладеним 19 листопада 2015 року між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Позика" договору відступлення прав вимоги за договором застави, новий кредитор ТОВ "Фінансова компанія "Позика" набув права заставодержателя в зобов`язаннях за вказаним вище договором застави.
Унаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань виникла заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на 02 листопада 2015 року складав 89 963,21 грн та зазначений у витягу з реєстру прав вимоги № 1 до договору № 10-IV.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.