Постанова
Іменем України
02 квітня 2020 р.
м. Київ
Справа №303/5055/18
Провадження № 51-70 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Слинька С. С.
секретаря
судового засідання Волевач О. В.,
за участю:
прокурора Чабанюк Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Ємчук Л. В. і заступника прокурора Закарпатської області на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 квітня 2019 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070120000743, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Жнятино Мукачівського району Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 квітня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю на 3 роки з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року зазначений вирок щодо ОСОБА_2 змінено: виключено з вироку вказівку на кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення, як вчиненого групою осіб, і перекваліфіковано дії ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 296 на ч. 1 ст. 296 КК України. За ч. 1 ст. 296 КК України призначено ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. У решті вирок залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він, 10 січня 2018 року приблизно о 16.40 год., перебуваючи біля будинку № АДРЕСА_3, в присутності мешканців села, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_3, а потім - один удар рукою в обличчя ОСОБА_4, який намагався припинити його хуліганські дії, чим спричинив йому фізичний біль.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заступник прокурора Закарпатської області зазначає вимогу про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що ухвалюючи вирок, місцевий суд порушив вимоги статей 370, 374 КПК України, оскільки визнавши доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, при формулюванні обвинувачення не зазначив про вчинення злочину групою осіб. Стверджує, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги, при цьому відповідей на її доводи не надав і, погіршуючи становище ОСОБА_2, постановив не вирок, а ухвалу, що суперечить висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі № 309/2466/18, провадження №51-2770кмо19.
У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Ємчук Л. В. просить судові рішення скасувати, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує про м`якість призначеного ОСОБА_2 місцевим судом покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Доводить, що суд апеляційної інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Чабанюк Т. В. підтримала касаційні скарги та просила їх задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.