Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа №594/666/17
провадження №61-3907св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю членів сім`ї, визнання права власності на частку в об`єктах нерухомого майна в порядку поділу спільного сумісного майна членів однієї сім`ї за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 08 червня 2018 року у складі судді Зушман Г. І. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Сташків Б. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до ОСОБА_3, яка є їх спільною дочкою, з позовом, вимоги якого уточнили під час розгляду справи та просили:
визнати, що будинковолодіння, розташоване в АДРЕСА_1, нежиле приміщення магазину, розташоване по АДРЕСА_1, та земельна ділянка загальною площею 0,2065 га, призначена для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, розташована за цією адресою, такими, що належать сторонам, як членам однієї сім`ї на праві спільної сумісної власності;
у порядку поділу спільного сумісного майна членів однієї сім`ї визнати право особистої приватної власності за кожним з них (позивачів) по 2/5 ідеальних частини вказаних будинковолодіння та земельної ділянки, а за відповідачем визнати право особистої приватної власності на 1/5 ідеальну частину вказаного майна.
2. Позовна заява мотивована тим, що спірне майно набуте в результаті спільної праці та за спільні кошти членів сім`ї.
3. Разом з тим, 11 червня 2016 року відповідач повідомила позивачів, що вважає себе єдиним власником всього спірного майна і заперечує будь-які їхні права на це майно.
4. Посилаючись на наведені обставини, позивачі просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області
від 08 червня 2018 року позов задоволено.
Визнано, що будинковолодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1, нежиле приміщення магазину АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0,2065 га для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, розташована на території с. Кудринці Борщівського району Тернопільської області, належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як членам сім`ї на праві спільної часткової власності.
Проведено поділ спільного сумісного майна членів сім`ї, в порядку якого:
визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право особистої приватної власності по: 2/5 ідеальних частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 2/5 ідеальних частини нежилого приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 2/5 ідеальних частини земельної ділянки загальною площею 0,2065 га, для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, розташованої на території с. Кудринці Борщівського району Тернопільської області;
визнано за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на: 1/5 ідеальну частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/5 ідеальну частину нежилого приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/5 ідеальну частину земельної ділянки загальною площею 0,2065 га, для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, розташованої на території с. Кудринці Борщівського району, Тернопільської області.
6. Вирішено питання розподілу судових витрат.
7. У резолютивній частині рішення суду першої інстанції вирішено, що заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року у виді накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 0,2065 га, для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, розташовану на території с. Кудринці Борщівського району Тернопільської області, що належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_3, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.
8. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оспорюване майно є спільним майном членів однієї сім`ї ОСОБА_1 : батьків та їх дочки ОСОБА_3, оскільки спірний будинок придбано як незавершене будівництво готовністю 20% у 2001 році і оформлено на неповнолітню дочку, після цього позивачі на протязі 2001-2004 років за свої спільні, як подружжя, кошти та працю добудували будинок та магазин, здали їх в експлуатацію, реконструкція та оформлення всіх належних документів робилися виключно позивачами, які на даний час ним користуються, займаючись підприємницькою діяльністю. Крім того, беззаперечним доказом того, що спірні об`єкти нерухомості набули статусу спільного майна членів сім`ї є договір купівлі-продажу від 19 лютого 2001 року, в якому зазначено, що всі права та обов`язки по добудові незакінченого будівництвом житлового будинку бере на себе ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
9. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 8 червня 2018 року - залишено без змін.
10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення урахував ступінь трудової участі кожного учасника процесу, внесення ними коштів при створені спільної сумісної власності, та зробив правильний висновок щодо зменшення частки відповідачки із 1/3 до 1/5, так як виходячи з умов договору купівлі-продажу вона набула право на незавершене будівництво ступенем готовності 20 % і в подальшому участі в будівництві не приймала, а решту 4/5 частин поділив між позивачами, як подружжям, порівну, тобто, по 2/5 ідеальної частки за кожним. Пропорційно до часток сторін у праві власності як будинковолодіння, так і магазину за кожним із них судом вірно визначено право сторін на спірну земельну ділянку відповідно по 2/5 та 1/5 ідеальних часток.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували положення частини четвертої статті 368 ЦК України та невірно витлумачили частину другу статті 331 ЦК України, оскільки не встановили, з якого моменту відповідач перестала бути членом сім`ї ОСОБА_1, коли саме, з огляду на приписи частини другої статті 331 ЦК України, виникло право власності на нерухоме майно (тобто коли спірне нерухоме майно було прийняте до експлуатації та коли була проведена державна реєстрація права власності), яка подія була першою: чи право власності на спірне нерухоме майно виникло до того, як вона перестала бути членом сім`ї позивачів, чи після того.
13. Судами не враховано положення частини першої статті 62 ЦК УРСР, який діяв на час укладення договору купівлі-продажу від 19 лютого 2001 року між
ОСОБА_7 , як продавцем, та неповнолітньою ОСОБА_3, оскільки виходячи з обставин, установлених судами, та вказаної норми матеріального права, ОСОБА_1 брав на себе обов`язки добудувати нерухоме майно від імені ОСОБА_3, а не за рахунок сім`ї, у зв`язку з чим право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно мало виникнути за відповідачем одноособово, а не спільно з позивачами.
14. Касаційна скарга також містить посилання на те, що позивачі, достовірно знаючи, що вони є власниками спірного майна, добровільно допустили проведення державної реєстрації права власності на це майно лише за відповідачем одноособово, усвідомлюючи при цьому, що в подальшому вони можуть бути позбавлені можливості володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном.
15. Позивачам достовірно могло бути відомо про порушення їх права власності (у тому числі й права користування), починаючи щонайменше
з 03 вересня 2010 року (момент останньої державної реєстрації права власності на один зі спірних об`єктів нерухомого майна), а не з моменту пред`явлення відповідачем вимоги про припинення користування спірним майном.
16. Проте суди не встановили, чи мали позивачі об`єктивну можливість дізнатися про порушення їх прав раніше, ніж у червні 2016 року, з огляду на презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.
Доводи інших учасників справи
17. У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1, ОСОБА_2, заперечують проти доводів відповідача та просять залишити ухвалені у справі судові рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року поновлено ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції, зупинено дію рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 08 червня 2018 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
19. Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26 червня 1983 року, від якого мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після реєстрації 28 квітня 2008 року шлюбу із ОСОБА_8 , змінила прізвище із ОСОБА_1 на ОСОБА_9 .
21. 19 лютого 2001 року між ОСОБА_7, як продавцем, та неповнолітньою ОСОБА_3, яка досягла на той момент 15 з половиною років та діяла за згодою батька ОСОБА_1, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого відповідач купила незакінчений будівництвом житловий будинок, процент готовності якого становив 20%, що знаходиться по
АДРЕСА_1 . Договором було передбачено, що всі права та обов`язки по добудові незакінченого будівництвом житлового будинку бере на себе законний представник неповнолітньої ОСОБА_1
22. У період 2001-2004 років позивачі, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, за спільні кошти і спільною працею добудували будинок і магазин, провели реконструкцію останнього, здали його в експлуатацію.
23. 18 травня 2004 року виконкомом Кудринецької сільської ради ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 .
24. На підставі рішення Кудринецької сільської ради від 22 березня 2007 року ОСОБА_3 видано державний акт від 13 серпня 2007 року на право власності на земельну ділянку площею 0,2065 га, для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, розташовану на території с. Кудринці Борщівського району Тернопільської області.
25. Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 18 грудня 2007 року, затвердженого розпорядженням голови РДА 26 грудня 2007 року №770, зареєстрованого районною інспекцією ДАБК 26 грудня 2007 року, пред`явлений державній приймальній комісії реконструйований цокольний поверх житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 під магазин продпромтоварів, прийнято в експлуатацію.
26. 21 липня 2010 року ОСОБА_3 видано Кудринецькою сільською радою свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на нежиле приміщення, магазину, розташоване в АДРЕСА_1, яке зареєстровано Борщівським районним БТІ.
27. 03 вересня 2010 року ОСОБА_3 видано Кудринецькою сільською радою свідоцтво про право власності на нерухоме майно - на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1, яке зареєстровано Борщівським районним БТІ.
28. Згідно технічного паспорта, виготовленого станом на 22 жовтня 2015 року СПД ФОП ОСОБА_10, садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1, побудовано у 2001 році.
29. За даними технічного паспорта, виготовленого станом на 15 березня 2016 року СПД ФОП ОСОБА_10, нежиле приміщення магазину, розташоване в АДРЕСА_1, побудовано у 2001 році.
30. 09 червня 2016 року ОСОБА_3 звернулася із заявою до позивача
ОСОБА_1 , в якій зазначила, що в її приватній власності знаходиться земельна ділянка, будинковолодіння по АДРЕСА_1 та інші господарські споруди АДРЕСА_1 . Просила негайно звільнити земельну ділянку від транспортних засобів (тракторів, автобусів та іншого інвентаря), звільнити приміщення в будинковолодінні від продуктів харчування та інших товарів, про що її повідомити.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
31. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
32. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
33. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.