Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 645/4026/17
провадження № 61-20845св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
особа, яка звернулася із апеляційною скаргою - Харківська міська рада,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду в складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П. від 17 жовтня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Позовна заява мотивована тим, що наймачем однокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_3, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі. Шлюб було розірвано 01 квітня 2009 року. Позивач та відповідач зареєстровані у зазначеній квартирі. Квартира перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Харкова.
Посилаючись на те, що відповідач не проживає у зазначеній квартирі близько 5 років без поважних причин, а його реєстрація впливає на розмір оплати комунальних послуг, що підвищує її витрати та значно обмежує її законні права як наймача житла, позивач просила суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено, заочне рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 25 січня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відсутності відповідача у спірній квартирі без поважних причин понад шість місяців, що свідчило б про втрату ним права користування спірним жилим приміщенням.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що переглядаючи рішення суду першої інстанції за наслідками перегляду апеляційної скарги Харківської міської ради, суд апеляційної інстанції не врахував, що ухваленням судом першої інстанції заочного рішення права та інтереси Харківської міської ради не порушені і питання про права та обов`язки ради цим судовим рішенням не вирішувались. Крім того, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки наданим позивачем доказам щодо відсутності відповідача без поважних причин понад шість місяців у спірній квартирі та втрати ним інтересу до житла; відсутності будь-яких доказів наявності перешкод відповідачу у проживанні у спірній квартирі, обмежившись лише вказівкою, що ці докази не є переконливими.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 645/4026/17 із Фрунзенського районного суду міста Харкова.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 10 березня 2020 року вказану справу призначено до суду розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_3 є основним наймачем квартири АДРЕСА_1, у якій зареєстрований з 10 березня 1983 року, а ОСОБА_1 зареєстрована - з 31 березня 1999 року.
Квартира АДРЕСА_1 належить територіальній громаді м. Харкова, у власність наймачу не передавалась.
За даними довідки про звільнення серії ХАР № 09905 встановлено, що ОСОБА_3 відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби в період з 07 квітня 2004 року до 04 квітня 2011 року, після звільнення прямує за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилалась на те, що реєстрація відповідача у спірній квартирі без проживання порушує її права, створює для неї фінансові труднощі, пов`язані із переплатою вартості комунальних послуг; факт реєстрації відповідача у спірній квартирі позбавляє її можливості вселити інших членів сім`ї чи укласти договір піднайму, оскільки такі дії можливі лише за письмовою згодою усіх членів сім`ї.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.