Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 488/4594/17
провадження № 61-13021св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне агентство автомобільних доріг України, Служба автомобільних доріг у Миколаївській області,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного агентства автомобільних доріг України на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2019 року у складі судді Селіщевої Л. І. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 червня 2019 року у складі колегії суддів: Самчишиної Н. В., Прокопчук Л. М., Царюк Л. М.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного агентства автомобільних доріг України (далі - Укравтодор), Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та стягнення різниці у посадових окладах.
Позовна заява мотивована тим, що 24 травня 2017 року Корабельним районним судом м. Миколаєва, з урахуванням ухвали того ж суду від 07 липня 2017 року про виправлення арифметичної помилки, яке набрало законної сили, визнано незаконними та скасовано пункт 2 наказу т. в. о. голови Укравтодору від 21 червня 2016 року № 176 та наказ від 22 липня 2016 року № 406-к, його поновлено на роботі на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 101 950,94 грн та з Укравтодору 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць. Не дивлячись на це, Укравтодором рішення суду не виконано, він не був поновлений на посаді і продовжує перебувати у вимушеному прогулі.
Крім того, позивач зазначав, що після його незаконного звільнення декілька раз відбулося підвищення посадових окладів для начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області. Позивач вважав, що має право на отримання різниці між коштами, стягнутими на його користь за судовим рішенням та коштами з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу.
Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути на його користь з Укравтодору середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 25 травня 2017 року по день фактичного поновлення або винесення судового рішення у даній справі, зі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області різницю у посадовому окладі начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області за період з 22 липня 2016 року по 24 травня 2017 року у розмірі 48 989,54 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2019 року, позов задоволено частково; стягнуто з Укравтодору на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 25 травня 2017 року по 02 квітня 2019 року з урахуванням коефіцієнту підвищення посадових окладів, у розмірі - 481 926,31 грн; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення зі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області різниці у посадових окладах за період з 22 липня 2016 року по 24 травня 2017 року - відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки з вини посадової особи Укравтодору сталася затримка виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі, то, це має наслідком застосування до цього відповідача відповідальності, передбаченої статтею 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у вигляді виплати позивачу середнього заробітку за час такої затримки. При визначенні розміру середнього заробітку, суд виходив із розміру середньоденного заробітку встановленого рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2017 року з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення арифметичної помилки від 07 липня 2017 року, яким цей розмір був визначений як 603,26 грн та з урахуванням коефіцієнту підвищення посадових окладів за посадою позивача - 1,718. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення зі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області різниці у посадових окладах за період з 22 липня 2016 року по 24 травня 2017 року, суд першої інстанції виходив з того, що для нарахування іншого розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відсутні правові підстави, оскільки за рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2017 року, арифметичну помилку в якому виправлено ухвалою того ж суду від 07 липня 2017 року, він був визначений згідно абзацу 2 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи із виплат, які позивач отримав за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню з роботи.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 13 червня 2019 рокуапеляційну скаргу Укравтодорузалишено без задоволення, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції грунтуються на вимогах закону, тому підстави для його скасування відсутні. Апеляційний суд зазначив, що відповідно до Положення про Службу автомобільних доріг у Миколаївській області Службу очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Укравтодору за погодженням з відповідними органами виконавчої влади. Таким чином, винесення наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області в силу вказаного Положення є обов`язком голови Укравтодору, тому і витрати по виплаті середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення повинен нести Укравтодор.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду Укравтодор,посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову доУкравтодору.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги позицію Укравтодору, апеляційний суд також не прийняв до уваги доводи відповідача, вказане свідчить про упередженість та необ`єктивність судів. Судами не наведено правового обгрунтування щодо обов`язку саме Укравтодором відшкодовувати середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, оскільки Укравтодор не є безпосереднім роботодавцем позивача. Зазначає, що судами безпідставно та необгрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи № 488/2913/16-ц щодо законності звільнення ОСОБА_1 . Крім того, посилається на безпідставне стягнення судом першої інстанції з відповідача судового збору, на що апеляційний суд уваги не звернув.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
У вересні 2019 року Служба автомобільних доріг у Миколаївській області подала відзив, у якому погоджується з доводами касаційної скарги Укравтодору, викладених у наступних розділах касаційної скарги: 1) порушення судами норм процесуального права, 3) відмова у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, 4) неврахування апеляційним судом відповіді на відзив позивача, поданої Укравтодором, 5) стягнення судом першої інстанції судового збору з Укравтодору. Разом із тим, Служба автомобільних доріг у Миколаївській області не погоджується із доводами касаційної скарги щодо визначення належного відповідача для сплати середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, оскільки вказана служба не наділена повноваженнями на призначення/звільнення/поновлення начальників служби.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2017 року визнані незаконними та скасовані пункт 2 наказу від 21 червня 2016 року № 176 та наказ від 22 липня 2016 року № 406-к, які були винесені т. в. о. голови Укравтодору, а також був поновлений на роботі позивач по даній справі - ОСОБА_1 на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області і на його користь стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 49 469,68 грн (без утримання податків та інших обов`язкових платежів). Крім цього, на користь ОСОБА_1 з Укравтодору стягнуто моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. Указане рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 липня 2017 року у мотивувальній та резолютивній частинах вищевказаного рішення суду була виправлена арифметична помилка, зокрема, у резолютивній частині розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який стягнуто на користь ОСОБА_1 був визначений у розмірі - 101 950,94 грн (без утримання податків та інших обов`язкових платежів).
Додатковим рішенням цього ж суду від 28 липня 2017 року з Укравтодору та Служби автомобільних доріг у Миколаївській області в прибуток держави був стягнутий судовий збір у розмірі - по 327,17 грн із кожного.
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2017 року рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2017 року та додаткове рішення цього ж суду від 28 липня 2017 року в частині розподілу судових витрат скасовано та постановлено нове рішення. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року касаційні скарги Укравтодору та Служби автомобільних доріг у Миколаївській області залишено без задоволення; рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2017 року у незміненій частині та рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2017 року залишено без змін.
Установлено, що рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі не виконано, відповідний наказ про його поновлення посадовою особою Укравтодору видано не було і до роботи він не приступив.
Середньоденний заробіток встановлений рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2017 року з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення арифметичної помилки від 07 липня 2017 року та становить 603,26 грн.
Відповідно до пункту 4.1. Положення про Службу автомобільних доріг у Миколаївській області, затвердженого наказом Укравтодору від 27 квітня 2016 року № 121 Службу очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Укравтодору за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права