Постанова
Іменем України
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 296/1729/18-ц
провадження № 61-43706св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 травня 2018 року у складі судді Рожкової О. С. та постанову апеляційного суду Житомирської області від 24 липня 2018 року у складі суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути із Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 7 678 969 грн 11 коп.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з метою здійснення підприємницької діяльності по вирощування пшениці неодноразово звертався до відповідача та його структурного підрозділу відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області для вчинення дій щодо виготовлення документації та передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, проте відповідач, використовуючи своє монопольне становище та дискреційні повноваження, чинить йому перешкоди, що завдає значних збитків у вигляді упущеної вигоди. Таким чином, відповідач порушує його право на розвиток малого бізнесу. Позивач вказував, що у зв`язку із невиконанням відповідачем судових рішень він позбавлений права отримати в користування землю на території Брусилівського району Житомирської області для вирощування ярої пшениці. Розмір упущеної вигоди від нездійснення підприємницької діяльності щодо вирощування пшениці становить 7 678 969 грн 11 коп, яку позивач просив стягнути з відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 04 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач повинен був здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які безспірно підтверджували б розмір упущеної вигоди. Наведені позивачем розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, належними і допустимими доказами. Також, ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження протиправності дій відповідача та порушення останнім норм законодавства, не доведено причинно-наслідковий зв`язок між заподіяною шкодою та діями відповідача, реальної можливості для отримання позивачем доходів не доведено, а судові рішення лише зобов`язували відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1, таким чином, правові підстави для відшкодування шкоди відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 24 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підтвердження реальної можливості отримання особою відповідних доходів. Позивач має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. При пред`явленні вимоги про відшкодування неодержаних доходів на позивача покладається обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані, в разі нездійснення відповідачем протиправних дій. З матеріалів справи видно, що позивач як на підставу стягнення з відповідача коштів (упущеної вигоди) посилається на те, що у зв`язку з умисним невиконанням судових рішень він не мав змоги отримати в користування землю на території Брусилівського району Житомирської області для вирощування ярої пшениці площею 100 га з земель запасу Хомутецької сільської ради Брусилівського району Житомирської області, площею 341,3042 га, на території Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, площею 128,6143 га за межами населеного пункту Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області. З наданої ОСОБА_1 інформаційної довідки від 07 вересня 2017 Житомирської агропромислової біржі, в якій зазначено, що середня орієнтована вартість пшениці 3 класу станом на 07 вересня 2017 року становить 4 336 грн за 1 тону на умовах EXW, а також звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур від 01 вересня 2017 року, та у поданих в позовній заяві розрахунках суми збитків, не обґрунтовано вибір культури, підстави для можливості використання всієї площі землі. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина. За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає. Позивач на підтвердження обґрунтованості позову посилається на порушення відповідачем його конституційного права на зайняття підприємницькою діяльністю через нерозгляд клопотання позивача від 21 січня 2014 року. Так, листом №9-6-0.21-371/2-14 від 25 січня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства з підстав відсутності у ОСОБА_1 доказів на підтвердження відповідної кваліфікації та досвіду роботи у сільському господарстві, необхідних для надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Виходячи з вищенаведеного, неодержані доходи ніяким чином не залежать від рішення відповідача, крім того у позивача були і залишаються усі гарантовані йому законодавством можливості реалізувати своє право, а саме - виготовити проект відведення земельної ділянки.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1)Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 росить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що саме з вини відповідача він зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди, адже відповідач, використовуючи своє монопольне становище та дискреційні повноваження, чинить йому в цьому перешкоди, не дає можливості здійснити навіть перші передбачені законом кроки на отримання земельних ділянок для вирощування ярої пшениці. Збитки підтверджені розрахунками та доказами на їх підтвердження: загальна площа неотриманих земельних ділянок становить 569,9185 га, у 2017 році в результаті здійснення підприємницької діяльності щодо вирощування ярої пшениці він отримав урожай по 4 тони з гектара (40 центнерів з гектара), як доказ отриманого врожаю надав копію статистичного звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур. Таким чином, за нормальних умов господарювання, без порушення прав, він отримав би урожай вагою 2359,674 т.Середня орієнтовна вартість ярої пшениці 3 класу станом на 07 вересня 2017 року становить 4336,00 грн за одну тону. Затрати на вирощування 1 тони ярої пшениці в 2017 році становлять 1081,75 грн. Затрати на вирощування пшениці вагою 2359,674 т становили б 2 552 577,35 грн. Загальний розмір доходу без врахування затрат на вирощування ярої пшениці становив би 10 231 546 грн 46 коп. За нормальних умов господарювання він отримав би дохід в сумі 7 678 969 грн 11 коп., що й становлять розмір упущеної вигоди.
(2) Позиція відповідача
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що судовим рішенням в адміністративній справі відповідача не зобов`язано видати наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, у видачі якого позивачу може бути й відмовлено, а лише зобов`язано повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 . Крім того, надання такого дозволу не свідчить про негайне набуття права на земельну ділянку та ведення господарської діяльності.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди установили, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі № 806/708/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, визнано протиправною відмову Головного управління Держземагентства у Житомирській області у прийнятті рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 100 га для ведення фермерського господарства з земель запасу Хомутецької сільської ради Брусилівського району Житомирської області за клопотанням ОСОБА_1 від 21 січня 2014 року. Зобов`язано Головне управління Держземагентства у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21 січня 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 100 га для ведення фермерського господарства з земель запасу Хомутецької сільської ради Брусилівського району Житомирської області та прийняти відповідне рішення.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі № 806/2238/16 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області про визнання протиправною бездіяльность та зобов`язання вчинити дії, визнано протиправною бездіяльність відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області щодо ненаправлення на адресу ОСОБА_1 висновку та першого примірника проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 341,3042 га на території Озерської сільської ради для ведення фермерського господарства. Зобов`язано відділ Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області направити на адресу ОСОБА_1 висновок та перший примірник проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 341,3042 га на території Озерської сільської ради для ведення фермерського господарства.Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного судувід 15 березня 2017 року постанову залишено без змін.