Постанова
Іменем України
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 644/11697/15-ц
провадження № 61-44090св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2018 року у складі судді Ізмайлова І. К. та постанову апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року у складі суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мороз Галина Іванівна,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування та стягнення коштів за утримання спадкового майна.
Змінивши та уточнивши позов, просила змінити черговість одержання нею права на спадщину після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з четвертої на першу чергу, стягнути з ОСОБА_2 на її користь кошти за утримання належної до спадкування частини нерухомого майна у натурі на загальну суму 14 940 грн 30 коп., що дорівнює 1,4 кв. м житлової площі в спірній квартирі, перерозподіливши житлову площу у спірній квартирі за нею в розмірі 9,7 кв. м, за відповідачем - в розмірі 6,95 кв. м.
В обґрунтування позову посилалась на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2013 року та додатковим рішенням від 19 серпня 2013 року її позов до ОСОБА_2 задоволено частково, встановлено факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу в період з 1994 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частини однокімнатної квартири АДРЕСА_2 .Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулась вона та його дочка ОСОБА_2 .
Вона та ОСОБА_3 жили як подружжя, вели спільне господарство, мали єдиний бюджет, разом вирішували побутові питання, здійснювали витрати для забезпечення життєдіяльності сім`ї, турбувалися один про одного, вона опікувалася ОСОБА_3 в силу наявного у нього серцевого захворювання, матеріально підтримувала його, в 2002 році після інфаркту вона доглядала його у лікарні, придбавала ліки, в подальшому самостійно поховала його, а крім того, доглядала паралізовану матір ОСОБА_3 - ОСОБА_4 і його брата ОСОБА_5 та також поховала їх. Крім того, ОСОБА_3 у зв`язку з перенесеним інфарктом було визнано інвалідом 3-ї групи, він також страждав рядом інших захворювань і саме вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. В зв`язку з цим і просила змінити черговість у спадкуванні з четвертої на першу чергу на рівні з дочкою спадкодавця.
Протягом всього часу, що сплинув після смерті ОСОБА_3, вона фактично проживає в квартирі АДРЕСА_1, утримує її в належному порядку, регулярно сплачує комунальні послуги, утримує спірне майно за власні кошти. ОСОБА_2 жодного дня не мешкала у спірних квартирах, не сплачувала комунальні послуги, не цікавилася квартирою, її станом. У відповідача виникло грошове зобов`язання перед нею за утримання 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 на загальну суму 12 082 грн 17 коп., а з урахуванням інфляційних витрат та 3 % річних - 14 940 грн 30 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, що ОСОБА_3 на час смерті не міг доглядати за собою і потребував сторонньої допомоги, вимога ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 14 940 грн 30 коп. за утримання спадкового майна не ґрунтується на вимогах закону, оскільки вона не є власником майна, не є особою яка зберігала майно без достатньої правової підстави, а також з наданих нею документи зі сплати комунальних платежів вбачається, що особові рахунки відкриті на інших осіб і вона, проживаючи у квартирі, сплачувала за спожиті нею ж послуги, з цих же підстав суд відмовляє і у задоволенні позову в частині перерозподілу часток у праві власності на спадкове майно.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зміна черговості одержання права на спадкування у судовому порядку можлива за наявності таких обставин: спадкодавцю надавалася матеріальна або інша допомога з боку спадкоємця; така допомога надавалася протягом тривалого часу; безпорадний стан самого спадкодавця; фізична особа відноситься до кола спадкоємців за законом. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 працював у Харківській обласній філармонії протягом 2009, 2010, та 2011 років на посаді позаштатного адміністратора на підставі договорів підряду. ОСОБА_1 як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 на час смерті не міг доглядати за собою і потребував сторонньої допомоги. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є власником майна чи є особою яка зберігала майно, а також з наданих нею документів зі сплати комунальних платежів вбачається, що особові рахунки відкриті на інших осіб і вона, проживаючи у квартирі, сплачувала за спожиті нею ж послуги, в зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову і у цій частині.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1)Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 росить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2013 року вже встановлено, що вона опікувалася чоловіком внаслідок наявного в нього серцевого захворювання, матеріально підтримувала, ці обставини повторному доказуванню не підлягають. Також вона зверталася до апеляційного суду із клопотанням про залучення додаткових доказів, яке залишене судом без уваги. Поза увагою апеляційного суду залишилися його посилання на позбавлення права довести підстави позову показами свідків.
(2) Позиція відповідача
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2013 року встановлено факт спільного проживання позивача із спадкодацем, що не є доказом його перебування у безпорадному стані. Протягом останніх років життя спадкодавець вів активний спосіб життя, працював, займався громадською діяльністю.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди установили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, щоскладається з квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2013 року та додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.Встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу в період з 1994 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту ухилення від виконання обов`язку щодо утримання батька, усунення від спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 та 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 відмовлено.
ОСОБА_3 не залишив заповіту та з заявами про прийняття спадщини звернулися дочка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до статей 1216-1218, 1233, 1236, 1241,1261, 1267 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).