Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 199/6564/16-ц
провадження № 61-17388св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідачі за первісним позовом:ОСОБА_3 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року у складі судді Скрипник О. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2019 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який у подальшому уточнили, до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначили, що ОСОБА_6 є власником будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 . Разом з ОСОБА_6 проживає та зареєстрована за вказаною вище адресою його донька ОСОБА_1 .
З відповідачами у них виник спір щодо межі земельної ділянки, який був вирішений рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2016 року.
На виконання цього рішення позивач відновив межу між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, за його замовленням була виготовлена схема межі між вказаними земельними ділянками, з якою відповідач погодилася, проте відмовилась підписати акт встановлення меж.
Після отримання технічної документації на належну на праві власності ОСОБА_2 земельну ділянку, ОСОБА_1 за власні кошти встановила європаркан, вартістю 11 400,00 грн, проти встановлення якого ОСОБА_7 не заперечувала.
Вранці 12 вересня 2016 року позивачі побачили, що без будь-якого попередження ОСОБА_4 руйнує паркан. Внаслідок її неправомірних дій паркан було повністю зруйновано, чим завдано їм матеріальної та моральної шкоди.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивачі просили стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 11 400,00 грн та моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.
У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування зустрічного позову зазначала, що вона є особою похилого віку, крім того є інвалідом дитинства другої групи - глухонімою, може спілкуватися тільки за допомогою жестів. Відповідач створює перешкоди у користуванні та володінні належною їй на праві власності земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_2 .
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2016 року зобов`язано ОСОБА_2 усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_2 та зобов`язано ОСОБА_2 відновити межу між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, проте відповідач за зустрічним позовом рішення суду не виконав, межу не відновив, натомість зруйнував її встановленням єврогіпсових блоків (європаркану).
ОСОБА_7 , вважаючи, що незаконними діями ОСОБА_2 їй заподіяна моральна шкода, яка полягає в порушенні останнім права вільного володіння, користування та розпорядження належною їй на праві власності земельною ділянкою, просила її позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 11 400,00 грн, моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн та судовий збір у розмірі 551,20 грн
Решту позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишено без задоволення.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки 16 вересня 2016 року за безпосередньої участі ОСОБА_8 було демонтовано паркан, який огороджував належний ОСОБА_2 будинок з надвірними спорудами та знаходився на межі земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, ОСОБА_4 позивачу була заподіяна майнова шкода в розмірі вартості паркану, а також моральна шкода, яка полягає в порушенні нормальних життєвих зв`язків та заподіянні моральних страждань.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 не зазначила, в чому полягає завдана їй моральна шкода, який обсяг моральної шкоди був їй заподіяний та з чого позивач виходила, визнаючи розмір цієї шкоди.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2019 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно оцінив докази, надані сторонами, та надав їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у вересні 2019 року, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2019 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі, а їхні зустрічні позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування касаційної скарги вказують, що судами рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято на підставі неналежних доказів, суди не обґрунтували належним чином свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_4, проігнорувавши принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом", позивачами не доведено, що матеріальної та моральної шкоди їм завдано саме з вини відповідачів.
Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу
29 листопада та 02 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на апеляційну скаргу та на касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, в яких заявники вказують, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону на підставі належним чином встановлених обставин справи. Вважають, що винність дій ОСОБА_4 повністю доведено, ухвалені у справі судові рішення належним чином обґрунтовані.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 199/6564/16-ц з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2016 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2 та зобов`язано ОСОБА_2 відновити межу між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідно до даних земельно-кадастрової документації.
15 вересня 2016 року за участю державних виконавців рішення суду було виконане, а 19 вересня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
З метою правильності встановлення меж між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, ОСОБА_2 була замовлена земельно-кадастрова документація на земельну ділянку, розроблена схема межі між садибами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та на цій межі встановлено паркан із єврогіпсових блоків (європаркан), вартість якого складає 11 400,00 грн, що підтверджується квитанціями по оплату.
12 вересня 2016 року паркан з євроблоків, встановлений на межі земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 був зруйнований.
Як убачається з листа Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області від 21 вересня 2016 року № 37.1/2427, працівниками АНД ВП було допитано ОСОБА_4, яка пояснила, що вона демонтувала паркан, так як він знаходився частково не на межі між будинками з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, його розміри не відповідали стандартним нормам. Працівниками АНД ВП із ОСОБА_4 було проведено бесіду профілактичного характеру про недопущення порушень громадського порядку та необхідність вирішення питання із встановленням межі між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та вирішення питання щодо демонтажу паркану виключно в судовому порядку.
2. Мотивувальна частина