Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 642/5744/19-ц
провадження № 61-23185св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Потерайлом Антоном Миколайовичем, на постанову Харківського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису громадянину Французької Республіки ОСОБА_2 на строк 6 місяців із заборонами.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з громадянином Французької Республіки ОСОБА_2 . Шлюб розірвано рішенням суду від 14 травня 2019 року.Від шлюбу мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою її проживання, але у зв`язку із вчиненням останнім щодо неї низки насильницьких дій та її зверненням до поліції з цього приводу знявся з реєстрації та його місце реєстрації їй невідоме. Остання відома
їй адреса його проживання, яку він особисто зазначав: АДРЕСА_1 .
За час спільного проживання між нею та ОСОБА_2 виникали сварки з його ініціативи, свідком яких була їх спільна донька та її старша донька ОСОБА_8, що негативно впливало на її психічний стан та завдавало їй душевних страждань. Конфлікт між ними розвивалася із суттєвим наростанням спочатку психічного, а згодом - і фізичного, насильства щодо неї, конфліктні ситуації переросли в публічні, з втручанням органів поліції. Так, 18 червня 2017 року органи поліції України припинили конфлікт у готелі Харків-Палац, що виник на ґрунті бажання ОСОБА_2 залишити дитину, на той час немовля, у себе. Крім того, перебуваючи у Французькій Республіці 23 липня 2018 року вона зверталась до поліції з приводу грубого порушення ОСОБА_2 договору про його участь у вихованні дитини та передбачених договором зобов`язань. Він силоміць виштовхав її за двері свого помешкання, забрав закордонні паспорти її та її дочки ОСОБА_8, відібрав дочку ОСОБА_6 та зник у невідомому напрямку. На тлі зростання агресивної поведінки ОСОБА_2 31 березня 2019 року вчинив щодо неї суспільно-небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення.
31 березня 2019 року близько 21 години 10 хвилин він у співучасті зі своїм повнолітнім сином ОСОБА_9, маючи на меті відібрати доньку ОСОБА_6, яка згідно з рішенням суду повинна проживати з нею, прибули до квартири АДРЕСА_2, яку вона особисто орендувала,
і вчинили напад на неї. Вони заштовхнули її у квартиру, ОСОБА_2 повалив її на підлогу, застосував сльозогінний газ і зв`язав за допомогою заготовлених пластикових стяжок, а ОСОБА_9 вивів дитину на балкон та утримував її там, відволікаючи дитину від плачу. Засоби зв`язку, якими б вона могла скористатись, ОСОБА_2 знищив у процесі нападу. Продовженню їх поведінки завадили випадкові очевидці - сім`я її знайомих ОСОБА_11 . Син ОСОБА_2 ОСОБА_9, утікаючи з її помешкання, спричинив ОСОБА_11 легкі тілесні ушкодження, про що останній подав заяву до Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - Київський ВП ГУНП в Харківській області). Обидва нападники втекли, замкнувши двері та забравши ключі. Про факт нападу було зроблено запис ЄРДР
та порушено кримінальне провадження № 12019220490001440. Вказане також підтверджується протоколом огляду місця події від 31 березня 2019 року та висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи від 02 квітня 2019 року про заподіяння тілесних ушкоджень. У подальшому ОСОБА_2 було оголошено в розшук постановою від 02 квітня 2019 року, постановою слідчого від 10 червня 2019 року кримінальне провадження було призупинене у зв`язку з розшуком. Ухвалою слідчого судді від 11 липня 2019 року була скасована постанова про зупинення провадження, що призвело до автоматичного спливу строків розслідування та стало підставою для закриття постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 від 14 серпня 2019 року кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку, на підставі пункту десятого частини першої статті 284 КПК України, що не реабілітує ОСОБА_2 та не свідчить про його невинуватість. 11 квітня 2019 року на її електронну адресу ОСОБА_2 направив вимогу про надання можливості відвідати доньку ОСОБА_6 13 квітня 2019 року без присутності сторонніх осіб.
Після нападу на неї він постійно погрожує їй кримінальним переслідуванням на території Франції. Вона відчуває страх та має обґрунтовані підстави побоюватись вчинення щодо неї у подальшому психологічного тиску, погроз, а також фізичного насильства. Його вимогу надати йому для спілкування доньку ОСОБА_6 вона розцінює як реальний ризик повторного викрадення дитини, а також вчинення щодо неї домашнього насильства, яке він вже неодноразово застосовував. В результаті нападу колишнього чоловіка, що стався 31 березня 2019 року вона пережила стрес та вимушена була звернутись за психологічною допомогою. Їй заподіяна фізична, моральна та матеріальна шкода, а її інтереси як особи, що постраждала від домашнього насильства, досі залишились не захищеними
У зв`язку з викладеним просила задовольнити її заяву в повному обсязі та видати обмежувальний припис громадянину Французької Республіки ОСОБА_2 на строк 6 місяців із заборонами щодо:
- перебування в місті її проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_3 ;
- наближення на 100 метрів до місця її проживання (перебування), навчання, інших місць, які часто відвідуються нею, а саме: 1) місця реєстрації за вказаною адресою; 2) альтернативного місця проживання у належній їй на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_4 ; 3) дитячого садка, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Освітянська, 7 ; 4 ) місця систематичних прогулянок з дітьми в парку розваг - парку ім. Горького, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81 ;
- особисто і через третіх осіб розшукувати її, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею;
- вести листування, телефонні переговори з нею або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.
Відмовляючи у задоволенні заява про видачу обмежувального припису, суд першої інстанції виходив з того, що факт неодноразового звернення заявниці до правоохоронних органів з підстав вчинення щодо неї та дітей домашнього насильства свідчить про наявність тривалого конфлікту між нею та колишнім чоловіком, але не підтверджує факт вчинення останнім по відношенню до заявниці домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2019 року скасовано.
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису частково задоволено.
Видано обмежувальний припис, яким заборонено ОСОБА_2 протягом 6 місяців наближатися на 100 метрів до місць проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 та за адресою: АДРЕСА_4 .
В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, внаслідок якого останнім вчинено щодо колишньої дружини домашнє насильство, не врегульовано, стосунки між сторонами залишаються напруженими, отже існує ризик повторного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства, яке, з огляду на характер попередніх дій ОСОБА_2, може мати тяжкі наслідки.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2019 року, ОСОБА_2, через свого представника - адвоката Потерайла А. М., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову Харківського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року скасувати й залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2019 року.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що апеляційним судом неправильно застосовано положення Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", зокрема щодо оцінки ризиків продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, оскільки наявність кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за зверненням заявника, не є доказом вини особи, щодо якої таке провадження порушене, поки у встановленому законом порядку не буде доведено вину цієї особи, а звернення заявника до поліції свідчить лише про наявність конфлікту між заявником та заінтересованою особою, але не підтверджує факт вчинення домашнього насильства. Вказує, що апеляційним судом прийнято рішення,
яке суперечить викладеному та практиці Верховного Суду у вирішенні справ щодо вчинення обмежувального припису.
Крім того апеляційний суд, видаючи обмежувальний припис, порушив норми законодавства України, що регулює сімейні правовідносини й міжнародні договори у цій сфері, прийняте рішення суперечить умовам укладеної між сторонами мирової угоди, затвердженої ухвалою суду, а також положенням укладеного між сторонами договору про участь у вихованні та утриманні дитини і прямо порушує права ОСОБА_2, як батька, на участь у вихованні та утриманні доньки, гарантовані законодавством України та ратифікованими Україною міжнародними актами.
Позиція інших учасників справи
Заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 до Верховного Суду не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 642/5744/19-ц з Ленінського районного суду м. Харкова.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_1, 1983 року народження, громадянка України та громадянин Французької Республіки ОСОБА_2, який має посвідку на постійне проживання в Україні, з 13 червня 2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Мають спільну доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в Україні.
Заявниця має також доньку ОСОБА_8, 2006 року народження, від першого шлюбу.
ОСОБА_2 10 березня 2017 року була видана посвідка на постійне проживання в Україні.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 травня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1, шлюб між сторонами розірвано. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 6 серпня 2019 року вказане рішення залишено без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_2 – без задоволення.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішення суду про розірвання шлюбу обґрунтоване тим, що стосунки подружжя погіршувались, виникали конфлікти, ОСОБА_1 вже зверталась до суду з позовом про розірвання шлюбу, однак на прохання чоловіка подала заяву про залишення позову про розірвання шлюбу без розгляду.
23 лютого 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали нотаріально посвідчений договір про участь у вихованні та утриманні дитини - дочки ОСОБА_6, відповідно до якого сторони визначили місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_3 . Мати може змінювати місце проживання в межах України без попередньої згоди на це батька, однак з обов`язковим його повідомленням не менш ніж за 7 днів до такої зміни. Договором також визначено обов`язок матері забезпечувати до досягнення дитиною десятирічного віку можливості відвідування дитиною батька протягом не менше 14 днів у зимовий період та не менше 60 днів у літній період. До досягнення дитиною п`ятирічного віку відвідування дитиною батька відбуваються разом із матір`ю, а батько забезпечує їх обох належними умовами проживання та харчування, компенсує вартість проїзду матері з дитиною з України до Французької Республіки і назад. Вказаним договором передбачено відвідування дитиною діда, баби за лінією батька, та інші умови спілкування батька з дитиною. В договорі детально визначені й інші умови участі батька у вихованні та утриманні дитини до досягнення нею п`яти, десяти та чотирнадцяти років.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2018 року затверджено мирову угоду, укладену між подружжям, на наступних умовах: визначено місцем проживання спільної дитини, ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . Розмір щомісячних аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_6, який ОСОБА_2 буде сплачувати ОСОБА_1, становить 6 378,50 грн, що еквівалентно 200 Євро по курсу НБУ станом на день укладення мирової угоди. Участь батька у вихованні та додатковому утриманні дитини, а також порядок здійснення ОСОБА_2 прав на особисте виховання дитини сторони врегульовують в окремому договорі про участь у вихованні та утриманні дитини, який вони повинні укласти не пізніше дня набрання чинності ухвали суду про затвердження мирової угоди.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталась із заявами до поліцейського відділку у Французькій Республіці та до Київського ВП ГУНП в Харківській області щодо неправомірної поведінки ОСОБА_2
та застосування останнім насилля до неї.
24 жовтня 2017 року ОСОБА_1 склала афідевіт до суду, правоохоронних та інших державних органів, інших зацікавлених осіб щодо поведінки відповідача.
Постановою суду вищої інстанції м. Монпельє Французької Республіки від 21 грудня 2017 року відхилено зустрічний позов ОСОБА_2 як неприйнятний, йому запропоновано звернутися до судів української юрисдикції відповідно до Гаазької конвенції від 25 жовтня 1980 року про цивільні аспекти міжнародного викрадення дітей. Відкладено вирішення питання щодо затвердження умов здійснення батьківських прав щодо дитини ОСОБА_6, яка народилась в м. Харкові, до прийняття рішення українським судом. Постановлено, що процес буде відновлено за ініціативою сторін.
Листом від 17 липня 2017 року тимчасово виконуючого обов`язки начальника Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області представнику заявника, адвокату Чаричанському О. О., на його запит повідомлено, що 18 червня 2017 року до чергової частини відділу поліції надійшло повідомлення зі служби "102" про те, що 18 червня 2017 року о 21 годині 53 хвилини за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, 2, к. 621, у готелі "Харків Палац", відбувається сварка мешканців - чоловіка з дружиною. Заявник - ОСОБА_18, 1991 року народження. За наслідками виїзду на місце встановлено, що між собою конфліктували ОСОБА_1 та ОСОБА_2, під час з`ясування обставин конфлікт було припинено. Цю подію зареєстровано в журналі ЄО Шевченківського ВП, старшим дільничним офіцером було прийнято рішення про списання матеріалів до справи згідно із Законом України "Про звернення громадян" та складено висновок від 27 червня 2017 року № 7206.
23 липня 2018 року ОСОБА_1 зверталась із заявою до поліцейського відділення Французької Республіки, в якій остання зазначала, що жити з чоловіком неможливо у зв`язку з чим вона звернулась до суду у м. Харкові
з позовом про розірвання шлюбу, після чого чоловік подав скаргу про викрадення нею дитини та постійно погрожує їй. ОСОБА_2 вигнав її з дочкою ОСОБА_8 та пішов з ОСОБА_6, узявши паспорт її та ОСОБА_8 . Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2018 року місце проживання дитини визначено з нею в Україні, тому заявниця зазначила, що ОСОБА_2 перевищив свої права, а вона, звертаючись із цією заявою, намагається повернути паспорти та дочку ОСОБА_6.
ОСОБА_1 зверталась до служби "102" з усною заявою про те, що 31 березня 2019 року о 21 годині 15 хвилин ОСОБА_2, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, незаконно позбавив її волі шляхом зв`язування пластиковими хомутами, застосував до неї сльозогінний балончик, та, скориставшись її безпорадним станом, забрав дитину ОСОБА_6, яка згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2018 року мешкає з матір`ю ОСОБА_1 .
За вказаною заявою Київським ВП ГУНП в Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження № 12019220490001440 від 31 березня 2019 року, за правовою кваліфікацією - частина друга статті 146 КК України.
Крім того, за заявою ОСОБА_11 про те, що 31 березня 2019 року за адресою: АДРЕСА_2, невстановлена особа спричинила йому тілесні ушкодження, до ЄРДР внесено відомості
про кримінальне провадження № 12019220490001507 від 04 квітня 2019 року за правовою кваліфікацією - частина перша статті 125 КК України (витяг з ЄРДР).
Як убачається з копії висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи від 01 квітня 2019 року № 371-2019 Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз, у ОСОБА_1 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді циркулярного синця у ділянці проекції лівого променево-зап`ясткового суглобу; синці овальної форми на тильній лівій кісті у ділянці проекції міжфалангових суглобів 3 та 4 пальців, які моголи бути отримані протягом 1 доби до проведення огляду.
Представниками ОСОБА_2 також надано висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи від 05 квітня 2019 року № 394-2019 про наявність у нього легких тілесних ушкоджень.
Під час допиту в якості підозрюваного, ОСОБА_2 зазначав, що ОСОБА_1 чинить йому перешкоди у спілкуванні з дочкою. 31 березня 2019 року у них виник конфлікт, коли він приїхав побачити дочку, та в ході захисту від нападу ОСОБА_1, яка порізала йому ножем зап`ястя, він її зв`язав хвилин на 5, після чого розв`язав, надав їй допомогу, та вони поговорили про спілкування з дочкою. Балончик із газом не мав наміру використовувати, це сталось випадково, коли ОСОБА_1 на нього накинулась (копія протоколу допиту).
Постановою старшого слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області А. Середи від 2 квітня 2019 року оголошено розшук ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 146 КК України, з посиланням на те, що він за місцем проживання та реєстрації в м. Харкові не з`являється, переховується від органу досудового розслідування та його місцезнаходження не відомо.
23 квітня 2019 року підозрюваний ОСОБА_2 направив старшому слідчому Київського ВП ГУНП в Харківській області повідомлення про зміну місця проживання, з адреси, де проживав раніше: АДРЕСА_3, на іншу адресу: АДРЕСА_1 .
Постановою цього ж слідчого від 10 червня 2019 року зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220490001440 від 31 березня 2019, в якому пред`явлена підозра ОСОБА_2 за частиною другою статті 146 КК України, у зв`язку з оголошенням його в розшук.
Ухвалою слідчого судді від 11 липня 2019 року постанову слідчого про зупинення досудового розслідування скасовано.
Потерпіла ОСОБА_1 29 травня 2019 року зверталась із заявою до Київського ВП ГУНП в Харківській області про вчинення щодо неї злочинів приватного обвинувачення, передбачених частиною першою статті 125 та частиною першою статті 162 КК України, просила перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з частини другої статті 146 на частину першу статті 125, частину першу статті 162 КК України, та скласти нове повідомлення про підозру.