Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 221/6855/17
провадження № 61-16427св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 08 травня 2019 року в складі судді Писанець Н. В. і постанову Донецького апеляційного суду від 31 липня 2019 року в складі колегії суддів: Ткаченко Т. Б., Гаврилової Г. Л., Кочегарової Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, просив надати йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його батька - ОСОБА_3 .
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Волноваха Донецької області помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті залишилось спадкове майно - квартира АДРЕСА_1 . Відповідач як дружина померлого та позивач є спадкоємцями першої черги, інших спадкоємців першої черги за законом немає.
Своєчасно звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивач не міг з поважних причин.
Після смерті батька залишилися баба ОСОБА_4 і дід ОСОБА_5 (батьки спадкодавця), які були особами похилого віку. Втрата сина вплинула на їх фізичний і психологічний стан здоров`я. Позивач як єдиний онук був поруч з ними та надавав посильну фізичну допомогу, навідував їх, готував їжу, купував ліки, викликав швидку медичну допомогу.
Крім того, позивач за місцем роботи вимушений був відпрошуватись для своєчасного навідування баби та діда, в зв`язку з чим у нього виникли непорозуміння на роботі, знайти ще додатковий час для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини загрожувало звільненням. На той час лише позивач забезпечував родину, дружина знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.
Дід ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, баба ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, позивач організовував їх поховання. До дня їх смерті він був вимушений одночасно забезпечувати родину, доглядати бабу та діда, працювати, що не дало можливості знайти ще додатково вільний час і своєчасно прийняти спадщину.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 08 травня 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини більше ніж на 2 роки, хоча йому було відомо про смерть спадкодавця та наявність іншого спадкоємця. Наявність у позивача сім`ї, роботи та рідних, що потребують опіки, не належить до кола поважних причин і є звичайними подіями життя людини.
Постановою Донецького апеляційного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Волноваського районного суду Донецької області від 08 травня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з наданої позивачем до матеріалів апеляційної скарги виписки з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 від 03 червня 2019 року вбачається, що позивач звертався до лікаря-невропатолога Волноваської центральної районної лікарні 13 липня 2015 року та йому поставлено діагноз астенічний синдром, призначено амбулаторне лікування; при зверненні 03 червня 2019 року - астенічний синдром в стадії стійкої компенсації, потреби у призначенні лікування не має. Інших даних про знаходження позивача у хворобливому стані матеріали справи не містять. Та обставина, що позивач здійснював догляд за бабою та дідом похилого віку, правильно не прийнята судом до уваги як обставина, що унеможливлювала своєчасне звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою до нотаріальної контори. Зазначені позивачем обставини для надання додаткового строку для прийняття спадщини не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали позивачу у встановлений законом строк звернутися із заявою про прийняття спадщини в розумінні статті 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
ОСОБА_1 з 02 червня по 03 липня 2015 року знаходився у щорічній відпустці. Отже, у позивача не було перешкод для прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, відкритої після смерті батька, в тому числі і в період знаходження у відпустці.
Позивач не був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення заяви через відділення поштового зв`язку, що ним зроблено у листопаді 2017 року, про що він пояснив в апеляційному суді, надав витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
30 серпня 2019 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 08 травня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 31 липня 2019 року, просив суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачу не було відомо про іншого спадкоємця - відповідача у справі, яка ще у 2014 році залишила чоловіка та поїхала на постійне проживання до родичів у Російську Федерацію. Вона не цікавилася спадковим майном, на час смерті з позивачем не проживала. Заяву до нотаріуса не подавала.
У судовому засіданні встановлені обставини пропуску позивачем строку звернення із заявою про прийняття спадщини, а саме: необхідність постійного та безперервного догляду за ОСОБА_5, 1928 року народження, і ОСОБА_4, 1930 року народження, які тяжко захворіли на смертельно небезпечні хвороби та померли ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно; зайнятість на роботі на підприємстві Донецької залізниці в умовах значного скорочення штатної чисельності в зв`язку з наслідками воєнної агресії, через що значно зменшився обсяг перевезень залізницею; виключна значимість роботи позивача як єдиного годувальника в сім`ї в умовах обстрілів міст, як наслідок - зупинення роботи підприємств, зростання безробіття, зубожіння населення в прифронтовій полосі; захворювання позивача на тривалу хворобу - астенічний синдром, що відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" визнано поважною причиною. Проте суди обох інстанцій визнали такі обставини звичайними подіями життя, що не є об`єктивними та непереборними. В цьому позивач вбачає порушення норм процесуального права.
Позиції інших учасників
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною третьою статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судом
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_1 у листопаді 2017 року через відділення поштового зв`язку направив заяву нотаріусу про прийняття спадщини.
Постановою державного нотаріуса Петренко В. Є. від 22 листопада 2017 року, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Батьки спадкодавця ОСОБА_5 і ОСОБА_4 впродовж 2015-2016 років перебували на стаціонарному лікуванні у Волноваській центральній районній лікарні.
ОСОБА_1 13 липня 2015 року звертався до лікаря-невропатолога Волноваської центральної районної лікарні та йому поставлено діагноз астенічний синдром, призначено амбулаторне лікування. При зверненні 03 червня 2019 року до тієї ж лікарні позивачу поставлено діагноз астенічний синдром у стадії стійкої компенсації, потреба в призначенні лікування відсутня.