Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
місто Київ
справа № 408/5218/17-ц
провадження № 61-36761св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 01 грудня 2017 року у складі судді Карягіної В. А. та постанову Апеляційного суду Луганської області від 20 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Авалян Н. М., Кострицького В. В., Орлова І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" (далі - ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ") про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позов обґрунтований тим, що вона працювала в ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ". 21 березня 2017 року позивач звільнена з роботи на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням, проте відповідач не провів з нею повного розрахунку в день звільнення.
Просила стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати за березень 2017 року у розмірі 2 395, 97 грн; компенсацію за 24 дні невикористаної відпустки - 3 411, 64 грн; вихідну допомогу у зв`язку із порушенням законодавства про працю - 10 268,45 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 01 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Луганської області від 20 квітня 2018 року, в позові відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, щооскільки факт невиплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2017 року заперечувався відповідачем, тому така обставина підлягала доказуванню. Позивач не надала належних та допустимих доказів наявності відповідної заборгованості.
Також суд першої інстанції зазначив, що у трудових правовідносинах між ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" та його працівниками, зокрема позивачем, з 13 березня 2017 року виникли та існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, які завдали збитків як підприємству, так і його працівникам, які на ньому працювали, в період існування яких ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" об`єктивно, не залежних від нього причин був позбавлений можливості виконати зобов`язань, передбачені умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників, зокрема щодо позивача.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заборгованості ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" перед позивачем зі заробітної плати за березень 2017 року, також не доведено матеріалами справи наявність вини ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" у невиплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та належних при звільненні сум у визначені статті 116 КЗпП України строки, а тому відсутні підстави вважати порушеними трудові права позивача на час розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, щосуди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права.
Суди не врахували частину першу статті 9 та статтю 617 ЦК України, необґрунтовано звільнили відповідача від відповідальності у зв`язку з настанням непереборної сили.
Зауваживши, що позивач не надала достатніх та належних доказів, суди не надали правової оцінки діям відповідача, що полягали у приховуванні доказів та ухиленні від встановлення всіх обставин справи, оскільки відповідно до вимог статті 93 ЦК України та статті 30 Закону України "Про оплату праці" данні первинного та бухгалтерського обліку обліковуються та зберігаються у відповідача.
Встановивши факт непереборної сили, втрати контролю і доступу ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" до своїх виробничих потужностей та іншого майна, починаючи з 13 березня 2017 року, та неможливості відповідача виконати свої обов`язки перед працівниками, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, порушивши принцип диспозитивності цивільного судочинства.
Посилання судами на науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України від 24 липня 2017 року № 2369/2/21-10.2 є необгрунтованими, оскільки за його змістом не встановлено та не може бути встановлено звільнення від обов`язку виконання відповідачем зобов`язань щодо нарахування та сплати заробітної плати та інших платежів перед звільненим працівником у березні 2017 року. Вчинення правопорушення стосовно ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" не звільняє його від виконання обов`язку щодо належного розрахунку зі звільненими працівниками.
Доводи інших учасників справи
25 липня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ"на касаційну скаргу. Відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Відповідач зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними і обгрунтованими, оскільки 13 березня 2017 року товариство, що є розташованим на тимчасово непідконтрольній Україні території Луганської області, було захоплено терористичним угрупуванням. У зв`язку з цим ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" втратило можливість здійснення виробничої, торговельної, фінансової та іншої (в тому числі кадрової) діяльності у передбаченому законодавством України порядку. З цього часу товариство не має доступу до носіїв інформації, первинних документів та інформаційних ресурсів про заробітну плату позивача за березень 2017 року, тому відсутня вина товариства у порушенні його трудових прав. Виплата заробітної плати здійснюється за виконану роботу, а не за сам факт перебування у трудових відносинах, позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження виконання нею трудових обов`язків у березні 2017 року згідно з умовами трудового договору.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, щоТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" є юридичною особою, до якої входять відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи, які є відокремленими виробничими підприємствами (підрозділами). Одним з таких відокремлених підрозділів є "Шахтоуправління Червонопартизанське", яке розташоване за адресою: Луганська область, місто Довжанськ, місто Вознесенівка, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Місто Довжанськ (до перейменування - місто Свердловськ) Луганської області визнано тимчасово окупованою територією України відповідно до постанов Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VIII "Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування" та № 254-VIII "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями".
ОСОБА_1 перебувала з ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" у трудових відносинах, працюючи у відокремленому підрозділі "Шахтоуправління Червонопартизанське", який розташований на тимчасово окупованій території Луганської області.
З 13 березня 2017 року невстановлені особи здійснюють протидію господарській діяльності ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ", захопивши майновий комплекс відокремленого підрозділу "Шахтоуправління Червонопартизанське". За фактом протидії господарській діяльності за заявою ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" 18 березня 2017 року порушене кримінальне провадження № 12017100000000155.
Висновком Торгово-промислової палати України від 24 липня 2017 року № 2369/2/21-10.2 засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Луганської області та здійснення у зв`язку із цим антитерористичної операції). Із фактичним захопленням з 13 березня 2017 року ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" (дати фактичного захоплення невстановленими озброєними особами виробничих та адміністративно-інформаційних потужностей підприємства) відповідач, у тому числі, фактично втратив доступ до первинних документів, на підставі яких має здійснюватися розрахунок сум заробітної плати, відпускних тощо, що підлягають до виплати на користь робітників як поточних виплат, так і виплат у день звільнення, позбавлений можливості користуватися належними грошовими коштами, здійснювати відповідні виплати. Також відповідач втратив доступ до трудових книжок своїх працівників, тому уповноважена особа відповідача з 13 березня 2017 року не має можливості здійснити записи щодо прийому чи звільнення таких працівників, а також будь-які інші юридично значимі правові дії, на підставі яких могли виникати чи припиняти свою дію певні правовідносини.