Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 524/1963/17
провадження № 61-7515св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 вересня 2017 року у складі судді Нестеренка С. Г. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 01 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Одринської Т. В., Дорош А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області (далі - Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" (далі - ПрАТ "Кременчуцький колісний завод") про стягнення 23 634,49 грн переплати з пенсії, яка виникла внаслідок рахункової помилки.
Позов обґрунтований тим, що під час проведення перевірки електронних ресурсів та пенсійної справи відповідача встановлено невідповідність розміру заробітної плати сплаченим страховим внескам згідно з інформацією у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тому з 22 січня 2011 року до 31 січня 2016 року відповідачу безпідставно виплачувалась пенсія у більшому, ніж належить розмірі.
Посилаючись на відмову ОСОБА_1 повернути надміру виплачені суми пенсії, просив суд задовольнити позов.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 вересня 2017 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01 листопада 2017 року, в позові відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, які прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно та за відсутності недобросовісності з боку набувача. Враховуючи те, що позивач здійснив виплати відповідачу добровільно і жодних фактів недобросовісності з боку ОСОБА_1 судами не встановлено, підстави для стягнення виплачених відповідачу сум пенсії відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2017 року Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області звернулося до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII"Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обгрунтована тим, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права. Суди не врахували положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280. Одним із основних завдань пенсійного фонду є призначення (перерахунок) пенсій та їх виплат, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України, інших коштів, призначених для виплати пенсій.
Під час перевірки виявлено розбіжність у пенсійній справі ОСОБА_2 щодо заробітної плати з 01 липня 2000 року до 31 грудня 2002 року, оскільки у цей період було подвоєно суми заробітної плати для обчислення пенсії при її призначення з 22 січня 2011 року.
Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували статтю 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) щодо припинення виплати пенсії, призначеної на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
Переплачені суми пенсії підлягають стягненню з відповідача відповідно до статті 1215 ЦК України, оскільки під час обчислення розміру його пенсії органом Пенсійного фонду допущено рахункову помилку, тому утворилась переплата за період з 22 січня 2011 року до 31 січня 2016 року, яка підлягає поверненню як безпідставно набуте майно.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін. Зазначає, що розбіжності у сумах страхових внесків виникли за відсутності його вини і Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області не надало жодного доказу, який свідчить про його недобросовісність. Позивачем не встановлено причини виникнення і допущення саме "рахункової помилки" при нарахуванні пенсії, оскільки відсутні висновки ревізій, акти перевірок чи службового розслідування.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кременчуцькому ОУ ПФУ як отримувач пенсії за віком з 22 січня 2011 року.
Розмір пенсії відповідача обчислювався згідно з відомостями, наданими ПрАТ "Кременчуцьки колісний завод", з розмірів заробітної плати під час його роботи.
У лютому 2016 року позивач виявив, що для визначення розміру пенсії відповідачу його заробітну плату за період з липня 2000 року до грудня 2002 року враховано у завищеному розмірі. Тому, позивач здійснив перерахунок розмірів пенсії відповідача з часу її призначення, тобто з січня 2011 року з визначенням нового розміру пенсії, який відповідач не оспорював. Переплата розмірів пенсії, яка була обчислена та виплачена відповідачу з січня 2011 року до грудня 2015 року становить 23 634,49 грн.
Відповідач відмовився від повернення коштів. Утримання з пенсії відповідача будь-яких коштів у повернення переплати розмірів пенсії не проводилось.
Позивач провів перевірку ПрАТ "Кременчуцьки колісний завод" щодо розмірів доходів відповідача, достовірності відомостей про розміри доходів відповідача, які були надані цим товариством позивачу.
Під час перевірки не було виявлено будь-які дані, які б вказували, що ПрАТ "Кременчуцький колісний завод" сфальсифікував розміри доходів відповідача для обчислення більшого розміру пенсії.
Доказів щодо фальсифікації розмірів доходу відповідачем фондом надано не було.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у листопаді 2017 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.