Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа №302/209/17
провадження № 61-37719св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Грушицького А.І., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
представник відповідача - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_5,
представник відповідача - ОСОБА_6,
відповідач - ОСОБА_7,
представник відповідача - ОСОБА_6,
відповідач - ОСОБА_8,
представник відповідача - ОСОБА_6,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 14 травня 2018 року, постановлену у складі колегії суддів: Джуги С.Д., Куштана Б.П., Собослоя Г.Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство Ріка".
Позов мотивував тим, що договорами дарування від 16 лютого 2016 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, 09 червня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, 09 червня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, до ОСОБА_4 від даних осіб перешли права і обов`язки, як учасника Товариства, та право власності на частку в статутному капіталі(фонді) Товариства з моменту підписання договору.
Заявою від 30 травня 2016 року, яка посвідчена приватним нотаріусом, ОСОБА_8 як учасник Товариства, передав (відступив) в повному обсязі належну йому частку в розмірі 1,32 % на користь ОСОБА_4 .
Позивач зазначає, що відповідачі всупереч вимогам п. 7.1.5. Розділу 7 Статуту Товариства та ст. 147 ЦК України порушили вимоги закону та його переважне право як учасника Товариства, на придбання часток які були предметом договорів дарування та заяви про передачу часток в статутному капіталі.
Посилаючись на вищевказане позивач просив визнати вищезазначені договори дарування та заяву недійсними.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 11 липня 2017 року в задоволенні заявленого позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 14 травня 2018 року рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 11 липня 2017 року - скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів дарування частки у статутному капіталі та заяви про передачу (відступлення) частки в статутному капіталі - закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом спору у даній справі є недійсність договорів дарування часток у статутному капіталі Товариства, спір виник між учасниками Товариства щодо відчуження часток у статутному фонді цього Товариства, що пов`язано з розпорядженням корпоративними правами, тому спір є корпоративним і не може розглядатись у порядку цивільного судочинства, а тому справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Надходження касаційної скарги та її рух по суду касаційної інстанції
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 14 травня 2018 року, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження судового розгляду до апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано з Міжгірського районного суду Закарпатської області цивільну справу №302/209/17.
У вересні 2018 року справу № 302/209/17 передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було прийнято до уваги те, що хоча спір стосується визнання недійсним договорів дарування часток у статутному капіталі Товариства, проте один з відповідачів ОСОБА_4 (обдарований за спірними договорами дарування) не є учасником Товариства. Тим більше, вимог щодо вирішення питань пов`язаних із створенням, діяльністю, управлянням та припиненням діяльності Товариства ніким із сторін не заявлялось, тому такий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладено у постанові від 05 квітня 2017 року у справі № 6-381цс17, за якою підсудність справи, аналогічної даної, визначена за судом цивільної юрисдикції.
Доводи інших учасників справи
Відзив представників відповідачів на касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що вказаний спір підсудний суду господарської юрисдикції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 жовтня 2000 року у Міжгірській РДА зареєстровано зміни та доповнення до Статуту Товариства, відповідно до яких частка статутного фонду Товариства у ОСОБА_1 становить 52,31% ; ОСОБА_2 -38,72%; ОСОБА_7 - 2,35%; ОСОБА_5 - 2,56 %; ОСОБА_8 - 1,32%.
Відповідач ОСОБА_4 на момент укладення спірних договорів не був учасником товариства.
Згідно договору дарування від 16 лютого 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та учасником Товариства ОСОБА_2, ОСОБА_4 отримав у дар від ОСОБА_2 частку у статутному капіталі (фонді) Товариства 38,72 % статутного капіталу (фонду) Товариства.
Згідно договору 30 травня 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та учасником Товариства ОСОБА_8, ОСОБА_4 отримав у дар від ОСОБА_8 частку у статутному капіталі (фонді) Товариства 1,32 % статутного капіталу (фонду) Товариства.
Заявою від 30 травня 2016 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Міжгірського районного нотаріального округу Корбутяк І.В. та зареєстрована в реєстрі за № 429, ОСОБА_8 як учасник Товариства, передав (відступив) в повному обсязі належну йому частку в розмірі 1,32 % на користь ОСОБА_4 .
Згідно договорів дарування від 09 червня 2016 року, укладених між ОСОБА_4 та учасниками Товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ОСОБА_4 отримав у дар від ОСОБА_5 та від ОСОБА_7 частку у статутному капіталі (фонді) Товариства відповідно 2,56 % та 2,35% статутного капіталу (фонду) Товариства
Відповідно до п.2.1.1, п.2.3 вказаних договорів дарування до ОСОБА_4 від даних осіб переходять прав і обов`язки, як учасника Товариства, та право власності на частку в статутному капіталі(фонді) Товариства з моменту підписання договору.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.