Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 755/7103/18
провадження № 61-13162св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київська міська рада,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лещінер Юлія Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року у складі судді Виниченко Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Журби С. О., Приходька К. П.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю. В., про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що з березня 1995 року позивач та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як подружжя, вели спільне господарство, виховували сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом відпочивали. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
З червня 1976 року ОСОБА_4 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 . У 2017 році ОСОБА_4 подав документи на приватизацію частини вказаної квартири, однак свідоцтво про право власності отримано ним не було у зв`язку зі смертю.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, його похованням займалась позивач.
За час спільного проживання позивач разом із ОСОБА_4 вчасно сплачували за комунальні послуги, робили косметичний ремонт у квартирі АДРЕСА_2 , постійно проживали у квартирі позивача на АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 позивач продовжує доглядати за спадковим майном та сплачує комунальні платежі, кошти за утримання будинку і прибудинкової території.
Приватним нотаріусом Лещінер Ю. В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та роз`яснено право на звернення до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та про віднесення до четвертої черги спадкування за законом.
Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки не менше 5 років до часу відкриття спадщини та ведення спільного господарства необхідно позивачу для оформлення спадщини на Ѕ частини квартири АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_4, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 листопада 2017 року № 103683725 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 травня 2018 року № 124968646.
Таким чином, просила встановити факт проживання однією сім`єю та визнати право власності на частину квартири в порядку спадкування
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року позов задоволено частково; встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 - день смерті ОСОБА_4 ; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що належними та допустимими доказами у справі встановлено, щоОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали як одна сім`я, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, тому заявлений позивачем факт підлягає встановленню з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_4 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду Київська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно вважали належним доказом спільного проживання позивача та ОСОБА_4 квитанції про сплату житлово-комунальних послуг, оскільки ці документи не доводять факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю. Вважає, що ОСОБА_1 не надано доказів, що підтверджують ведення спільного бюджету зі спадкодавцем, облаштування побуту чи ремонту. Відповідач зазначає, що спадкодавець був зареєстрований у кв. АДРЕСА_2, а доказів, що підтверджують його перебування чи проживання у кв. АДРЕСА_5 не надано. Крім того, Київська міська рада вважає, що спадкодавець мав можливість розпорядитися належним йому майном ще за життя.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
У вересні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6, подав відзив, у якому просить касаційну скаргу міської ради залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 22 вересня 2017 року.
З довідки про причину смерті ОСОБА_4 убачається, що причиною смерті стала хронічна ішемічна хвороба серця.
Згідно довідки Київської місцевої прокуратури від 22 вересня 2017 року № 4, тіло померлого ОСОБА_4 було видано ОСОБА_1 для подальшого поховання на Лісовому кладовищі в м. Києві.
З 01 червня 1976 року по 25 вересня 2017 року ОСОБА_4 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданою начальником відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної державної адміністрації.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на Ѕ частини квартири АДРЕСА_2, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності від 16 травня 2017 року, виданого Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 листопада 2017 року № 103683725 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 травня 2018 року № 124968646.
04 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю. В. відкрито спадкову справу № 18/2017 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю. В. листом від 30 березня 2017 року № 42/02-14 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_4 та запропоновано звернутися до суду з позовом про визнання факту проживання однією сім`єю.
З копії спадкової справи від 04 грудня 2017 року № 18/2017 убачається, що спадкова справа до майна померлого ОСОБА_4 була відкрита за заявою позивача про прийняття спадщини від 04 грудня 2017 року, будь які інші особи заяви про прийняття спадщини не подавали.
На підтвердження доводів щодо спільного проживання та ведення господарства зі спадкодавцем позивач надала суду квитанції про сплату житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_2 за період життя спадкодавця ОСОБА_7 .
У ході судового розгляду суд першої інстанції заслухав свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, які підтвердили, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Також ст. 12 Конвенції встановлено і право на шлюб.
Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сімʼю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.