Постанова
Іменем України
26 березня 2020 року
м. Київ
справа № 522/21219/14-ц
провадження № 61-1059св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2016 року у складі судді Ільченко Н. А. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 122 436,18 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 91 177,85 дол. США; заборгованість по процентам за користування кредитом - 31 258,33 дол. США, в еквіваленті до національної грошової одиниці України за курсом НБУ, встановленим на день ухвалення судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 25 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11160174000, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 100 000, 00 дол. США зі сплатою 9,5% річних та кінцевим терміном повернення коштів не пізніше 26 квітня 2028 року.
25 травня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 130537, за умовами якого останній поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 зобовʼязань за договором про надання споживчого кредиту № 11160174000 в повному обсязі.
12 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), яке є правонаступником АІБ "УкрСиббанк", уклало з ТОВ "Кей-Колект" договір факторингу № 1, за умовами якого відступило товариству право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11160174000 від 25 травня 2007 року, забезпеченим порукою відповідно до договору поруки № 130537.
У звʼязку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобовʼязань за кредитним договором утворилася заборгованість, яку ТОВ "Кей-Колект" просить стягнути солідарно з боржника та поручителя.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року, позов ТОВ "Кей-Колект" задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кей-Колект" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11160174000 від 25 травня 2007 року у загальному розмірі 2 686 257, 59 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню з неї та поручителя ОСОБА_2 .
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди стягнули з відповідачів заборгованість за кредитом та процентами в розмірі, який станом на 12 грудня 2011 року було відступлено ТОВ "Кей-Колект" за договором факторингу №1 від 12 грудня 2011 року, а саме заборгованість за кредитом в сумі 91 177,85 дол. США та заборгованість за нарахованими і несплаченими процентами в сумі 11 665,09 дол. США, а всього 102 842,94 дол. США в національній валюті за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги зазначали, що провадження у цій справі відкрито за позовною заявою, поданою без дотримання вимог статті 119 ЦПК України, зокрема не зазначено та не надано докази, які підтверджують кожну з обставин, на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог.
Укладення між банком та ТОВ "Кей-Колект" договору факторингу не породило обовʼязку позичальника зі сплати заборгованості за кредитним договором фактору. ТОВ "Кей-Колект" не надало докази щодо переходу до нього права вимоги за кредитним договором. Оскільки боржника належним чином не повідомлено про заміну кредитора у зобовʼязанні, вона вправі не виконувати обовʼязок з повернення кредиту новому кредитору.
Позивач не надав належні докази на підтвердження наявності у ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, довідка про розрахунок заборгованості не підтверджена належними доказами, зокрема первинними касовими, бухгалтерськими документами та/або документами бухгалтерського аналітичного обліку.
Відповідач ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про розгляд справи ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом, що є безумовною підставою для скасування рішень у цій справі.
Позивач не довів, що він має право здійснювати факторингові операції та кредитно-фінансові операції в іноземній валюті, тому договір факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року укладений юридичною особою, яка не мала на це права.
Оскільки умови кредитного договору передбачають повернення кредиту щомісячно частинами, у разі неналежного виконання позичальником зобовʼязань позовна давність за вимогами кредитора про повернення боргу повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі., а ухвалою від 17 серпня 2018 року - витребувано її матеріали з Приморського районного суду м. Одеси.
12 вересня 2018 року справа № 522/21219/14-ц надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 25 травня 2007 року АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк",та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11160174000, за умовами якого останній надано в кредит у розмірі 100 000,00 дол. США зі сплатою 9,5% річних та поверненням кредиту в повному обсязі в термін та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору, але у будь-якому випадку не пізніше 26 квітня 2028 року.
Додатковою угодою № 2 від 27 січня 2009 року, додатковою угодою № 3 від 27 лютого 2009 року до договору про надання споживчого кредиту № 1116074000 від 25 травня 2007 року змінено, зокрема, графік погашення кредиту та визначено кінцевий термін повернення кредиту 25 травня 2033 року.
На забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору того ж дня між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 130537, згідно з умовами якого ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 зобовʼязань за кредитним договором.
12 грудня 2011 року ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу № 1, за умовами якого ТОВ "Кей-Колект" передано право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11160174000 від 25 травня 2007 року, забезпеченим договором поруки № 130537 від 25 травня 2007 року.
У звʼязку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо своєчасного та повного погашення кредиту утворилася заборгованість, яка станом на 01 грудня 2013 року становить 122 436,18 дол. США.
12 липня 2014 року ТОВ "Кей-Колект" направило ОСОБА_1, ОСОБА_2 письмову вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату нарахованих процентів за користування кредитом. Однак, вказана вимога залишилася без виконання, борг за кредитним договором погашений не був.