У Х В А Л А
31 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 28/32
Провадження №12-25зг20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В.,
Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
розглянула матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Львівської області від 30 жовтня та 26 листопада 2019 року й постанови Західного апеляційного господарського суду від 06 лютого 2020 року у справі № 28/32 за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") до фізичної особи-підприємця Туліки Сергія Костянтиновича (далі - ФОП Туліка С. К.) про банкрутство та
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2020 року ФОП Туліка С. К. звернувся з касаційними скаргами до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на ухвали Господарського суду Львівської області від 30 жовтня та 26 листопада 2019 року й постанови Західного апеляційного господарського суду від 06 лютого 2020 року у справі № 28/32.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, скаржник просив відкрити касаційне провадження, передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду та скасувати оскаржувані судові рішення.
Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ФОП Туліки С. К. на ухвали Господарського суду Львівської області від 30 жовтня та 26 листопада 2019 року й постанови Західного апеляційного господарського суду від 06 лютого 2020 року у справі № 28/32.
Обґрунтовуючи ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції зазначив, що предметом касаційного оскарження є постанови суду апеляційної інстанції, якими рішення суду першої інстанції залишено без змін, щодо здійснення заміни кредитора на правонаступників, оскарження яких не передбачено частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
30 березня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Львівської області від 30 жовтня та 26 листопада 2019 року та постанови Західного апеляційного господарського суду від 06 лютого 2020 року у справі № 28/32, в якій скаржник просить відкрити касаційне провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Згідно зі статтею 286 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина перша статті 289 Господарського процесуального кодексу України).
Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Правила відкриття касаційного провадження визначено статтями 292-298 Господарського процесуального кодексу України, вміщеними в параграфі 2 "Відкриття касаційного провадження" глави 2 "Касаційне провадження" цього Кодексу. Так, стаття 294 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Випадки, коли розгляд справи в межах господарського судочинства здійснюється Великою Палатою Верховного Суду, визначено частиною п`ятнадцятою статті 32, частинами третьою-шостою статті 302, частиною шостою статті 321, підпунктами 2, 5, 7 пунктом 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України. Згідно з вказаними статтями справу можна передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду справи.
Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду закріплені статтею 302 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, її частинами третьою-шостою встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати; суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики; справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.