1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України

02 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 725/4276/19

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/822/492/19

Провадження № 51 - 247 км 20


Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,


за участю:

секретаря судового засідання Волевач О.В.,

прокурора Кузнецова С.М.,


розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019260020000710 від 17 травня 2019 року, щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівців, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, у тому числі: вироком Галицького районного суду

м. Львова від 15 вересня 2017 року за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки; вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від

23 липня 2018 року за ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільненого 12 квітня 2019 року по відбуттю строку покарання,

за ст. 185 ч. 2 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Марусяк Ю.В. на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 03 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 27 вересня

2019 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від

15 вересня 2017 року та за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 15 липня 2019 року.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він

16 травня 2019 року приблизно о 12 годині 48 хвилин шляхом вільного доступу із під`їзду будинку АДРЕСА_2 повторно таємно викрав велосипед, заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2000 гривень.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою обвинуваченого в частині призначення покарання змінено.

Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 185 ч. 2 КК України та призначено йому покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор,посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що крадіжку майна ОСОБА_2 ОСОБА_1 вчинив під час іспитового строку, встановленого вироком Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня

2017 року, а тому вважає, що судом першої інстанції правильно було застосовано положення ст. 71 КК України і призначено остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків. Указує на те, що рішення про пом`якшення ОСОБА_1 покарання, призначеного за ст. 185 ч. 2 КК України, до 6 місяців арешту апеляційним судом не мотивовано.

Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора обґрунтованою і просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 185 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом апеляційної інстанції є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.


................
Перейти до повного тексту